ЗАГУЛ ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ

130 років від дня народження Дмитра Юрійовича Загула – поета, літературознавця, публіциста, критика, педагога та громадського діяча.

Дмитро Юрійович Загул народився 28 серпня 1890 року в буковинському селі Мілієві. Родина майбутнього поета жила дуже бідно. Його батько був неписьменний, але умів цікаво розповідати різні життєві історії та грати на флоярі. Довгими зимовими вечорами у їхній хаті збиралось багато людей, що вели жваві розмови про героїчне минуле України, про опришків Довбуша, Петрія та Мухи, про важке тодішнє життя. Хлопчик з жадібністю вбирав цю інформацію. Мати Сафта й сестра Марія знали багато народних пісень і часто співали їх. Наслідуючи коломийки, Загул почав складати перші власні пісні. Ще в початковій школі виявив такий хист до навчання, що сільський вчитель за власний кошт віддав хлопця, який рано осиротів, до Чернівецької гімназії, яку той закінчив 1912 року. Навчаючись у гімназії, Дмитро переклав на українську мову другу пісню «Енеїди» Вергілія, кілька Горацієвих сатир та «Пісні про дзвін» Ф.Шиллера. З власних поезій 1909 року в газеті «Буковина» надрукував вірші «Високо вгору здійму свої руки» та «Що мені із того, мила». 1912 року в газеті «Нова Буковина» опубліковані цикли його поезій «Весняні мрії», «Думки», «В темряві» та «Хвилі кохання». Під час навчання Дмитро заробляв на хліб репетиторством, а з 1912 року працював у чернівецьких газетах «Нова Буковина» та «Народний голос», де й друкував свої вірші. 1913 року в Чернівцях побачила світ перша книжечка віршів молодого поета "Мережка". Затим Загул вступив на історико-філолоґічний факультет Чернівецького університету. Але подальший життєвий шлях поета різко зламала І світова війна. 1915 року, коли російські війська відступали з Буковини, його було взято заложником і відправлено до Нижнього Новгорода, де він і одружився. Згодом переїхав до Одеси, а звідти — до Києва. Працював бухгалтером, санітаром, учителем, редактором. У той же час писав нові вірші, займався перекладами, виступав з публіцистичними статтями. У 1918 році Дмитро Загул видав збірку віршів «З зелених гір», завдяки якій здобув певне літературне ім'я. Тоді ж він прилучився до об'єднання письменників-символістів "Музагет", стоячи на позиціях "чистого мистецтва". Такі ж позиції відбиті і в його черговій збірці "На грані" (1919).

Після закінчення громадянської війни в Україні Дмитро Юрійович активно включається у громадське життя, в культурно-освітню роботу. Працює викладачем літератури на педагогічних курсах у містечку Ставище. З вересня 1922 року вчителює, а потім стає директором школи села Саварка. Через рік переїжджає до Києва на посаду редактора сценарного відділу «Українфільму», а згодом посідає посаду наукового працівника Академії наук (ВУАН). Впродовж 1920-1934 рр. Дмитро Загул редагував альманах «Західна Україна», писав критичні статті, перекладав: Гете, Шиллера, Гейне, Бехера, Гезенклевера, Гріна, Геббеле та ін. До цього ж періоду належать і численні критичні та літературознавчі статті письменника: «Спад ліризму в сучасній українській поезії», «Зріст і сила творчості П. Тичини», підручник «Поетика» (1923). 1930 року він підготував і видав із власною передмовою збірку творів В. Кобилянського.

1933 року, як члена літературної організації «Західна Україна», Загула звинуватили в націоналізмі й засудили до 10 років концтаборів. Покарання письменник відбував у Забайкаллі, на залізничній станції Урульга. Там його призначили редактором багатотиражної газети «Строитель Бама». Працював він і літературним оформлювачем в агітбригаді.

Де, коли і за яких обставин пішов із цього світу Дмитро Загул точно не відомо. Існують лише перекази, що помер він від паралічу серця в одному з колимських таборів улітку 1944 року. Дмитро Загул реабілітований посмертно.

Витяг з Книги актів цивільного стану (метричної книги) с. Мілієве Вижницького району Чернівецької області про дату народження Дмитра Загула, 28 серпня 1890	Витяг з Книги актів цивільного стану (метричної книги) с. Мілієве Вижницького району Чернівецької області, відомості про батьків Дмитра Загула, 28 серпня 1890.
Газета «Радянська Буковина» від 28 серпня 1970 р.: Хата, в якій народився Дмитро Загул.	Табель успішності учня ІІ класу державної гімназії №2 м. Чернівці Дмитра Загула, 1903/1904 навчальний рік.
Табель успішності учня VІІ класу державної гімназії №2 м. Чернівці Дмитра Загула,	Гімназисти української гімназії (в першому ряду крайній зліва – Дмитро Загул), 1910 р.
Стаття газети «Радянська Буковина», до 75-річчя з дня народження Дмитра Загула, «На чатах жовтня», 31 серпня 1965 p.	Стаття газети «Радянська Буковина»: «У слові віддзеркалений день», 28 серпня 1970 p.
Стаття газети «Радянська Буковина»: «Співець весняних бурь», 28 серпня 1970 p.	Стаття газети «Радянська Буковина»: «Біля криниці Загула», ювілейні торжества на батьківщині поета, 30 серпня 1970 p.
Стаття газети «Радянська Буковина»: «Співець буковинського краю», до 90-річчя від дня народження Дмитра Загула, 29 серпня 1980 p.	Стаття газети «Радянська Буковина»: «Пісня, що гриміла над Україною», 28 серпня 1990 p.
Газета «Радянська Буковина», пісня на слова Дмитра Загула «Гримі, гримі, могутня пісне», 28 серпня 1970 p.	Стаття газети «Молодий буковинець», літературно-мистецького випуску «Флояра», до 100-річчя від дня народження Дмитра Загула «Поема без назви», 19-25 серпня 1990 p.