До Всесвітнього дня вишиванки
Вишиванка ‒ це частина історії і культури, символічна річ для кожного українця. У кожному регіоні України для вишивки сорочки існує свій крій, візерунок і колір. Народними майстринями було створено близько ста різних технік вишивання, які визначають особливості вишивки, надають їй оригінальності та самобутності.
В Україні День вишиванки почали відзначати у 2006 році. Ідею у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари. Дівчина запропонувала студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку долучилися лише кілька десятків студентів та викладачів, та вже згодом свято з невеликої студентської акції переросло в глобальний міжнародний рух для українців по всьому світу.
Ідеєю свята є популяризація етнічного вишитого українського одягу, повернення до своїх традицій, виховання молоді у пошані до своєї культури. У цей день також прийнято одягати національне вбрання на роботу, зустріч із друзями чи навіть у колі сім'ї. Сьогодні, у непростий для нашої країни час, вишита сорочка - це символ єдності нашого народу, вияв любові і сили.
Наведені нижче світлини надихають нас одягати вишиванку не лише в сьогоднішній урочистий день, а й у повсякденні, та ще раз підкреслюють різноманіття та багатство традицій на Буковині, їх збереження впродовж життя багатьох поколінь.
Зображення родини подолян з Кіцманя на Буковині в газеті «Зоря» від 01 червня 1895 року |
Зображення (фотовідбиток) весільного строю у Вербіжі (біля Коломиї) у газеті «Зоря» від 15 липня 1897 року |
Зображення (фотовідбиток) господарів з Воскресинець (біля Коломиї) у газеті «Зоря» від 01 серпня 1897 року |
Зображення подолян з Кіцманського повіту на Буковині в газеті «Зоря» від 01 вересня 1895 року |
Зображення (фотовідбиток) парубка з Берегомету (над Прутом) у газеті «Зоря» від 01 вересня 1897 року |
Зображення подолян зі Сторожинця на Буковині в газеті «Зоря» від 01 листопада 1895 року |
Українська селянська сім’я, Буковина, кінець ХІХ ст. |
Українська селянська сім’я, Буковина, кінець ХІХ ст. (репродукція) |
Українська родина, Буковина, початок ХХ ст. (репродукція) |
Зображення техніки шитва вирізуванням у газеті «Рідний край» від січня 1911 року |
Зображення техніки шитва вирізуванням та настиланням на прикладі пазухи чоловічої сорочки у газеті «Рідний край» від липня 1911 року |
Зображення (фотовідбиток) українки з Полтавщини у газеті «Рідний край» від серпня 1911року |
Чобан (Слепенюк) Анна 1899 р.н., с. Нова Жучка, 1918 р. |
Василь Булавка 1905 р.н. з Кіцманя, 1920 р. |
Марія Гордичюк 1886 р.н. та її син з села Ставчани, 1920 р. |
Олександра Баланецька 1896 р.н. з села Лашківка, 1920 р. |
Дарина Чорнописька 1905 р.н. з с. Погорілівка Заставнівського повіту, 1923 р. |
.jpg)
Вероніка Сверид 1867 р.н. родом з Коровії, мешканка с. Червона Діброва, 1925 р. |
Сім’я Марчуків з с. Витилівка Кіцманського р-ну, 1930-ті рр. |
Анна Івасюк із |
Поетеса Амбросій Параска у колі дівчат в с. Задубрівка Садгірського р-ну,. 1944 р. |
Д. Гешко – голова Кіцманської міської ради, депутат Верховної Ради УРСР, 1945 р. |
О. Руснак з м. Кіцмань, |
Дівчата на окраїні c. Розтоки Вижницького р-ну, 1948 р. |
Зображення мешканців Гуцульщини в альманаху «Вільна Буковина» від 1941 року |
Зображення мешканки Карпат в альманаху «Вільна Буковина» від 1941 року |
Малюнок Домки Сидорівни Ботушанської «Буковинка» в альманаху «Вільна Буковина» від 1941 року |
Зображення мешканців Буковинських Карпат у фотоальбомі «Радянська Буковина» від 1973 року |
Зображення акторів Чернівецького обласного музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської під час спектаклю «Дзвонять дзвони» О. Ананьєва у фотоальбомі «Радянська Буковина» від 1973 року |
Зображення буковинських вишивальниць під час роботи у фотоальбомі «Радянська Буковина» від 1973 року |
Зображення зі святкування весілля в одному з населених пунктів Буковини у фотоальбомі «Радянська Буковина» від 1973 року |
Зображення зі святкування весілля в одному з населених пунктів Буковини у фотоальбомі «Радянська Буковина» від 1973 року |
Зображення топорівецьких танцюристів на весіллі у фотоальбомі «Радянська Буковина» від 1973 року |
М. Мельничук, ланкова, Чернівецька обл., 1951 р. |
Інструктор з різьби М. Гайдук та студенти Вижницького училища прикладного мистецтва, м. Вижниця, 1951 р. |
Святковий одяг гуцулки другої половини ХІХ ст. в експозиції Чернівецького краєзнавчого музею, 1954 р. |
Станіслава Бедик – аптекар в селі Круглик Хотинського р-ну, 1972 р. |
