Головна сторінка | Архів новин | Корисні посилання | Контакти | Карта сайту

Виставка до 185-ї річниці від народження видатного буковинського просвітителя, педагога, поета, композитора та громадського діяча Сидора Воробкевича




Сидір Воробкевич – український письменник, талановитий композитор, музично-культурний діяч, православний священник, педагог, художник, письменник, редактор часописів Буковини, автор творів, темою яких було історичне минуле українського народу.

Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох.

Народився 5 травня 1836 року в Чернівцях у родині виклада¬ча філософії міської гімназії та духовної семінарії. Прадід його свого часу втік з Литви й звався Сеульський Млака де Орочко, а дід переробив Орочко на Воробкевич. Частина прізвища Млака стала улюбленим псевдонімом Сидора. Втративши батьків у дитячому віці, виховувався разом з братом Григорієм (майбутнім українським поетом, який виступав у пресі під псевдонімом Наум Шрам) у Кіцмані в дідуся Михайла і бабусі Параскеви. Саме бабуся навчила любити рідну мову, пісню та народ. З її уст діти чули силу-силенну казок, пісень, народних оповідань про козаків і турків.

Закінчив чотирикласну школу, гімназію і духовну семінарію в Чернівцях. У гімназії почав складати вірші й створювати до них музику. Ще з юнацьких літ збирав народні пісні, казки, оповідки. Його вражала й наводила на роздуми схожість народних пісень Буковини з піснями Наддніпрянщини, Поділля і Галичини. Захоплювався творчістю українських та російських письменників Т. Шевченка, Г. Квітки - Основ'яненка, І. Котляревського, Марка Вовчка, М. Гоголя, І. Тургенєва. Вивчав твори М. Шашкевича та М. Устияновича. Музичну освіту здобув приватно в професора Віденської консерваторії Ф. Кренна, одержавши диплом учителя музики. У 1867 році Воробкевич переїздить до Чернівців, де викладає спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 року, після заснування університету у Чернівцях, викладає музику студентській молоді.

В цей час Сидір Воробкевич розгортає активну літературну діяльність, пише вірші, в яких висловлює любов до свого народу ("Моя Буковина", "Збудилась Русь", "Руська пісня"), розкриває життя та побут західно-українського селянства ("Рекрути"). 1877 року видав перший буковинський альманах «Руська хата».

Писав українською, німецькою та румунською мовами. У його літературному доробку-вірші, поеми, оповідання, новели, нариси, сміховинки, повісті реалістичного та романтичного характеру. За життя письменника було видано збірку віршів «Над Прутом» (1901) за участю Ів. Франка.

Сидір Воробкевич-один із засновників і редактор журналу «Буковинська зоря», очолював «Руське літературне товариство», та студентське товариство «Союз».

У цей час Воробкевич утверджується як талановитий композитор. Він створює пісні, хори, опери, мелодрами, оперети та інструментальні п'єси. В його доробку понад 400 творів для хору (250 на власні слова), 40 романсів, 20 дуетів і квартетів. Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, Ів. Франка, В. Александрі, М. Емінеску. Прекрасний мелодист, Воробкевич відіграв значну роль у розвитку музичної культури на Буковині й Галичині.

Один з найпопулярніших українських драматургів та театральних композиторів другої половини XIX століття, Воробкевич створив 18 оригінальних драм і оперет, написав музику до творів інших драматургів, у тому числі й до "Назара Стодолі" Т. Шевченка. Водночас з українським збирав і румунський фольклор, видавав румунською мовою музикознавчі праці і навіть написав декілька поетичних творів.

Чимало творів митця перекладено німецькою, болгарською, російською та іншими мовами.

Помер Сидір Воробкевич 19 вересня 1903 року.

За словами Івана Франка, Сидір Воробкевич був одним з «перших жайворонків нової весни нашого народного відродження».

Листування Буковинської православної консисторії з Буковинською крайовою управою щодо призначення мистецької стипендії священику Сидору Воробкевичу. 02 листопада 1866 р. Фото 1

Листування Буковинської православної консисторії з Буковинською крайовою управою щодо призначення мистецької стипендії священику Сидору Воробкевичу. 02 листопада 1866 р. Фото 2

Листування Буковинської православної консисторії з Буковинською крайовою управою щодо призначення мистецької стипендії священику Сидору Воробкевичу. 02 листопада 1866 р. Фото 3

Листування Буковинської православної консисторії з Буковинською крайовою управою щодо призначення мистецької стипендії священику Сидору Воробкевичу. 02 листопада 1866 р. Фото 4

Прохання православного священика і вчителя хорового співу Сидора Воробкевича щодо його направлення на навчання до м. Відень з метою підвищення кваліфікації та листування з цього приводу з Буковинською крайовою управою та Православним релігійним фондом Буковини. Автограф Сидора Воробкевича. 1868 р.. Фото 1

Прохання православного священика і вчителя хорового співу Сидора Воробкевича щодо його направлення на навчання до м. Відень з метою підвищення кваліфікації та листування з цього приводу з Буковинською крайовою управою та Православним релігійним фондом Буковини. Автограф Сидора Воробкевича. 1868 р.. Фото 2

Указ Міністерства освіти та віровизнань Австрії щодо призначення Сидору Воробкевичу мистецької стипендії на навчання у м. Відень. Копія. 28 липня 1868 р. Фото 1

Указ Міністерства освіти та віровизнань Австрії щодо призначення Сидору Воробкевичу мистецької стипендії на навчання у м. Відень. Копія. 28 липня 1868 р. Фото 2

Критична рецензія ставропора та ц[ісарсько]-к[оролівського] професора Сидора Воробкевича на молитовник для православних українців, укладений професором релігії Калістратом Кока. 08 жовтня 1896 р. Фото 1

Критична рецензія ставропора та ц[ісарсько]-к[оролівського] професора Сидора Воробкевича на молитовник для православних українців, укладений професором релігії Калістратом Кока. 08 жовтня 1896 р. Фото 2

Повідомлення Сидора Воробкевича, адресоване Буковинській крайовій управі щодо неможливості його участі у зборі народних пісень Буковини з метою підготовки збірника «Народні пісні в Австрії» у зв'язку з довготривалою хворобою. Автограф Сидора Воробкевича. 09 грудня 1902 р.

Актовий запис про смерть професора хорального співу Сидора Воробкевича у віці 67 років, занесений в метричну книгу запису актів про смерть громадян православного віровизнання церкви Св. Параскеви м. Чернівці. 05/19 вересня 1903 р. Фото 1

Актовий запис про смерть професора хорального співу Сидора Воробкевича у віці 67 років, занесений в метричну книгу запису актів про смерть громадян православного віровизнання церкви Св. Параскеви м. Чернівці. 05/19 вересня 1903 р. Фото 2

Стаття д-ра Осипа Маковея, опублікована в чернівецькій газеті „Буковина”: „Літературна спадщина по Ізидорі Воробкевичу”. 31 серпня/13 вересня 1908 р. Фото 1

Стаття д-ра Осипа Маковея, опублікована в чернівецькій газеті „Буковина”: „Літературна спадщина по Ізидорі Воробкевичу”. 31 серпня/13 вересня 1908 р. Фото 2

Стаття д-ра Осипа Маковея, опублікована в чернівецькій газеті „Буковина”: „Літературна спадщина по Ізидорі Воробкевичу”. 31 серпня/13 вересня 1908 р. Фото 1

Стаття д-ра Осипа Маковея, опублікована в чернівецькій газеті „Буковина”: „Літературна спадщина по Ізидорі Воробкевичу”. 31 серпня/13 вересня 1908 р. Фото 2

Стаття д-ра Осипа Маковея, опублікована в чернівецькій газеті „Буковина”: „Літературна спадщина по Ізидорі Воробкевичу”. 31 серпня/13 вересня 1908 р. Фото 3

Стаття д-ра Осипа Маковея, опублікована в чернівецькій газеті „Буковина”: „Літературна спадщина по Ізидорі Воробкевичу”. 31 серпня/13 вересня 1908 р. Фото 4

Портрет Ізидора Воробкевича (Данила Млаки), опублікований в ілюстрованому часопису для дітей „Українська ластівка”. Вересень 1933 р.

Біографічна стаття „Ізидор Воробкевич”, опублікована в ілюстрованому часопису для дітей „Українська ластівка”. Вересень 1933 р. Фото 1

Біографічна стаття „Ізидор Воробкевич”, опублікована в ілюстрованому часопису для дітей „Українська ластівка”. Вересень 1933 р. Фото 2

Стаття Остапа Косара, опублікована в чернівецькому незалежному, безпартійному часопису „Час”: „В стоперші роковини уродин нашого поета Сидора Воробкевича”. 18 травня 1937 р. Фото 1

Стаття Остапа Косара, опублікована в чернівецькому незалежному, безпартійному часопису „Час”: „В стоперші роковини уродин нашого поета Сидора Воробкевича”. 18 травня 1937 р. Фото 2

Вірш Сидора Воробкевича „Перше топорище”, опублікований під псевдонімом Данило Млака у виданні „Библіотека для молодежи”. 1886 р. Фото 1

Вірш Сидора Воробкевича „Перше топорище”, опублікований під псевдонімом Данило Млака у виданні „Библіотека для молодежи”. 1886 р. Фото 2

Ісидор Воробкевич „Співанник для шкіл народних”, м. Відень. Титул. 1889 р.

Ісидор Воробкевич „Співанник для шкіл народних”, м. Відень. Титул. 1910 р.

Співанник для шкіл народних Ізидора Воробкевича, який упорядкував та видав у м. Відень Василь Навроцький. Титул. 1911 р.

„Чого мені тяжко” (нотний стан, музика С. Воробкевича на слова Т. Шевченка). 1914 р.

Вірш Сидора Воробкевича „Рідна мова”, опублікований під псевдонімом Данило Млака в ілюстрованому часопису для дітей „Українська ластівка”. Вересень 1933 р.

Вірш Сидора Воробкевича „Руська пісня”, опублікований в громадсько-політичному та художньо-літературному збірнику „Сонце над Карпатами”. Червень 1945 р.

Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 1

Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 2

Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 3


Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 4


Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 5

Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 6


Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 7


Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 8

Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 9


Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 10


Біографія Ізидора Воробкевича, написана Осипом Маковеєм та опублікована в місячнику для просвіти народу «Читальня», січень 1911 р, фото 11

Вірш поета «Збудилась Русь», опублікований в місячнику «Читальня», січень 1911 р.


Вірш поета «Наш світ великий», опублікований в місячнику «Читальня», січень 1911 р.


Стаття газети «Чернівці» «Один з перших жайворонків нашого відродження» (до 155-річчя від дня народження просвітителя Буковини – Сидора Воробкевича), 01 травня 1991 р.