Виставка до 150-річчя від народження видатного українського політика, дипломата, громадського діяча, депутата Буковинського сейму та Австрійського парламенту, посла Української Народної Республіки у Швейцарії барона Миколи фон Василька

23 березня 2018 р. в приміщенні Державного архіву Чернівецької області (м. Чернівці, пров. Текстильників, 1) буде відкрито документальну виставку до 150-річчя від народження видатного українського політика, дипломата, громадського діяча, депутата Буковинського сейму та Австрійського парламенту, посла Української Народної Республіки у Швейцарії барона Миколи фон Василька. Виставку підготовлено на виконання Указу Президента України від 22 січня 2016 року № 17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років». На виставці будуть експонуватися друковані матеріали першої україномовної газети Чернівців «Буковина» (1908), народної газети «Руска Рада» (1904), чернівецького політичного часопису «Час» (1931 – 1932) про посольську та дипломатичну діяльність Миколи Василька.

Серед документів виставки – Меморіал буковинського православного духовенства руської (української) народності за Меморандумом депутатів буковинського сейму Миколи Василька та Єротея Пігуляка (1899), повідомлення Української Національної Ради, опубліковане у місцевому спільному періодичному виданні «Черновіцер Альгемайне Цайтунг/Черновіцер Тагблатт» щодо призначення депутата Миколи фон Василька закордонним представником (послом) Української держави у Відні, Берліні і Берні (1918).

Довідка:

Микола Василько, видатний український громадсько-політичний діяч, найбільш визначний дипломат-буковинець, народився 25 березня 1868 р. в селі Слободзія-Комарівці (нині с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області), в родині буковинського шляхтича лицаря Миколи фон Василька старшого та його дружини Євгенії Науман. У 1878 р. батьки скерували його до Відня на навчання в престижному закритому навчальному закладі Терезіанум. У 1887 – 1888 рр. перебував на військовій службі у Чернівцях; за станом здоров'я переведений у запас. Після цього вступив на юридичний факультет Чернівецького університету, який закінчив у 1891 р.

Брав активну участь у суспільно-політичному житті Буковини: порушив питання про розвиток освіти українською мовою і створення у Герцогстві Буковина українських гімназій, про засилля румунського елементу в управлінні Буковинською православною митрополією і необхідність скеровувати в українські села священиків, які володіють українською мовою, про зміни в митній політиці Австро-Угорщини, які би розширили можливості прикордонної торгівлі на Буковині, про необхідність організації судноплавства Дністром, про руйнівні наслідки суперництва двох українських партійних течій (народовців і москвофілів) тощо. Він зумів своїм виступом привернути увагу парламенту до проблем Буковини, навівши переконливі арґументи. В одну мить він став популярним у австрійському парламенті як вправний оратор і розсудливий політик, який піклується поліпшенням економічного стану свого краю та забезпеченням національних прав українського народу в Австро-Угорщині.

Належав до місцевого відділу Української Національно-Демократичної партії. В 1898, 1907 та 1911 роках обирався депутатом австрійського парламенту та буковинського сейму. Став одним з ініціаторів створення Вільнодумного союзу, при підтримці якого в сеймі вирішувались насущні проблеми національно-культурного життя буковинських українців (зокрема відкриття української гімназії у Вижниці). Рішуче відстоював національні інтереси українського населення Галичини і Буковини.

Надзвичайного авторитету набув Василько як український депутат Палати Послів Австрії. У Відні був на рахунку не лише найвпливовішого, а й єдиного компетентного керівника українського народу в Австрії; був людиною великого формату, далекоглядний, з широким політичним горизонтом. З серпня 1914 входив до складу Головної Української Ради, а з 1915 – член Загальної Української Ради, заступник голови президії ЗУР К. Левицького. В 1915 – 1916 став організатором Гуцульсько-Буковинського Легіону. Користуючись авторитетом в австрійських урядових колах, сприяв створенню вигідних для України умов Берестейського миру 1918 та укладення таємного протоколу між УНР та Австро-Угорщиною, за яким західноукраїнські землі виділялись в окремий коронний край. В жовтні 1918 року увійшов до складу Української Національної Ради ЗУНР – ЗО УНР.

Був послом у ранзі міністра, а в 1920 році і наступних роках неофіційно керував всіма українськими дипломатичними представництвами у Європі. Крім того, на Миколу Василька у 1921 році було покладено обов’язок фінансування українських дипломатичних представництв. Помер 02 серпня 1924 р. і похований на православному цвинтарі поблизу міста Берлін.

Контактна особа: Масіян Наталія Богданівна,
начальник відділу використання інформації документів держархіву Чернівецької області
тел. (0372) 545 001

Микола Василько – український політичний діяч, організатор та учасник Буковинського віча – поч. ХХ ст.	Микола Василько та Степан Смаль-Стоцький – політичні та громадські діячі Буковини кін.ХІХ – поч.ХХ ст. [1903 - 1904]	Микола Василько видатний український політик, дипломат, громадський діяч, депутат Буковинського сейму та Австрійського парламенту, посол Української Народної Республіки у Швейцарії [1919]
Генеалогічне дерево барона Йордакі (Юрія) Василька, двоюрідного діда Миколи Василька [11 березня 1845 р.]	Довідкова стаття «Альбому про Чернівці»: «Микола фон Василько» [1925 р.]	Відозва на смерть (некролог) посла Миколи Василька, опублікований в газеті "Черновіцер Альгемайне Цайтунг" [07 серпня 1924 р.]
Відозва на смерть (некролог) посла Миколи Василька, опублікований в газеті "Черновіцер Альгемайне Цайтунг" [07 серпня 1924 р.]	Відозва на смерть (некролог) посла Миколи Василька, опублікований в газеті "Черновіцер Альгемайне Цайтунг" [07 серпня 1924 р.]	Меморіал буковинського православного духовенства руської (української) народності за Меморандумом депутатів буковинського сейму Миколи Василька та Єротея Пігуляка [1899 р.]
Меморіал буковинського православного духовенства руської (української) народності за Меморандумом депутатів буковинського сейму Миколи Василька та Єротея Пігуляка [1899 р.]	Меморіал буковинського православного духовенства руської (української) народності за Меморандумом депутатів буковинського сейму Миколи Василька та Єротея Пігуляка [1899 р.]	Стаття-звернення народної газети "Руска Рада": "До руского народу на Буковинї" (повідомлення про обрання Миколи Василька депутатом крайового сейму від Вижницького повіту) [08 липня/25 червня 1904 р.]
Стаття чернівецького часопису "Буковина": "Ювилей посла Николая Василька" (з нагоди 10-річчя його посольської діяльності) [12(25) вересня 1908 р.]	Повідомлення Української Національної Ради, опубліковане у місцевому спільному періодичному виданні «Черновіцер Альгемайне Цайтунг/Черновіцер Тагблатт» щодо призначення депутата Миколи фон Василька закордонним представником (послом) Української держави у Відні, Берліні і Берні [10 листопада 1918 р.]	Стаття Антіна Лукашевича, політика і колишнього посла, опублікована в газеті «Час»: «В обороні правди» (про заслуги Миколи Василька перед українським народом Буковини) [05 січня 1932 р.]
Стаття Антіна Лукашевича, політика і колишнього посла, опублікована в газеті «Час»: «В обороні правди» (про заслуги Миколи Василька перед українським народом Буковини) [05 січня 1932 р.]	Стаття Антіна Лукашевича, політика і колишнього посла, опублікована в газеті «Час»: «В обороні правди» (про заслуги Миколи Василька перед українським народом Буковини) [05 січня 1932 р.]	Стаття Антіна Лукашевича, політика і колишнього посла, опублікована в газеті «Час»: «В обороні правди» (про заслуги Миколи Василька перед українським народом Буковини) [05 січня 1932 р.]
Стаття Антіна Лукашевича, політика і колишнього посла, опублікована в газеті «Час»: «В обороні правди» (про заслуги Миколи Василька перед українським народом Буковини) [05 січня 1932 р.]	Стаття Антіна Лукашевича, політика і колишнього посла, опублікована в газеті «Час»: «В обороні правди» (про заслуги Миколи Василька перед українським народом Буковини) [05 січня 1932 р.]