Головна сторінка | Архів новин | Корисні посилання | Контакти | Карта сайту

До 165-річчя з Дня народження Степана Смаль-Стоцького


Видатний вчений-мовознавець, історик, педагог, політик і громадський діяч народився 09 січня 1859 року у селі Немилів Радехівського повіту на Львівщині в багатодітній селянській родині. Навчався Степан Йосипович у сільській школі, тривіальній початковій школі Радехова, гімназіях Львова, а згодом – на філософському факультеті Чернівецького університету та у Віденському університеті.

У березні-квітні 1884 року Степан Смаль-Стоцький склав докторатські екзамени і, згідно з існуючими тоді правилами, здобув звання доктора слов’янської філології. Він досить швидко став одним з лідерів українського національного руху у Чернівцях. В різний час Степан Йосипович очолював товариства «Руська рада», «Руська бесіда», «Руська школа», «Союз хліборобських спілок «Селянська каса» тощо. 1892 року його обрали послом Буковинського сейму, у 1911 р. – послом австрійського парламенту. За його ініціативою у краї створено десятки сільських читалень, відкрито нові початкові школи, гімназії, спеціальні училища з українською мовою навчання. На Буковині виникли селянські каси, які мали на меті допомогти селянам вибратися з непростого економічного становища. Завдяки його наполегливості в 1893-1894 pоках фонетичний правопис було введено в народних школах Буковини та Галичини, а з 1895-1896 навчального року, після неодноразових звернень товариства «Руська школа», – в усіх класах середніх шкіл.

На початку XX ст. в Чернівцях Степан Смаль-Стоцький став одним із організаторів і активним членом Історичного товариства, неодноразово виступав у ньому на теми минувшини України. При товаристві у 1910-1911 pоках було організовано курси вищої освіти для селян, які очолював Степан Йосипович. У своїй книзі «Буковинська Русь», першій праці в українській історіографії, яка простежувала минуле українців Буковини з часів Галицько-Волинського князівства й до другої половини XIX ст. включно, Степан Смаль-Стоцький аргументовано наголошував, що українці – автохтонне населення Буковини й проживали тут від давніх-давен.

Вагомий вплив на громадські справи Степан Смаль-Стоцький мав у 1904-1912 pоках, коли виконував обов’язки заступника маршалка крайового сейму. Він був одним із засновників першої української політичної партії краю – «Національна рада русинів на Буковині», редагував газету «Хлібороб», журнал «Руська школа», співпрацював з газетами «Буковина», «Руська рада», «Україна» тощо.

Під час Першої світової війни вчений вступив до австрійської армії офіцером, а у 1916 році почав працювати у Райнштадтському таборі (Горішня Австрія) полонених українців, де головним його завданням було влагодження стосунків між військовою адміністрацією австрійського табору, просвітнім відділом Союзу визволення України та іншими організаціями військовополонених. 25 липня 1917 року Степана Смаль-Стоцького було обрано головою Центральної управи українських січових стрільців.

10 березня 1914 року Степана Смаль-Стоцького обрали головою філологічної секції Наукового товариства імені Шевченка а коли постало питання про заснування Української Академії Наук, у числі 12 перших академіком-засновником став і Степан Йосипович.

Після виїзду до Відня вчений продовжував усіляко підтримувати ідею української державності, сприяв організації прихильної для українців газетної кампанії в республіці Чехословаччина, до 9 вересня 1921 року очолював дипломатичну місію, а згодом залишився радником при ній. У Празі Степан Смаль-Стоцький дістав можливість продовжити свою професорсько-викладацьку та наукову діяльність при Українському вільному університеті, багато зусиль присвятив організації товариства «Музей визвольної боротьби України», яке очолював у 1935-1938 роках.

17 серпня 1938 року Степан Смаль-Стоцький помер, поховали його у Кракові біля дружини. А 27 вересня за ним відправили панахиду в греко-католицькій парафіяльній церкві у місті Чернівці, серці краю, якому видатний вчений присвятив значну частину свого життя.



Згадка про студента Степана Смаль-Стоцького серед членів Асоціації здоров’я та підтримки студентів Чернівецького університету у четвертому річному звіті організації за 1880 рік

Згадка про Степана Смаль-Стоцького, голову наукового товариства «Общество русских академиков «Союз» в Черновцах», серед учасників пленарного засідання організації за 21 березня 1880 року

Лист-погодження Міністра культури та освіти щодо виділення Степану Смаль-Стоцькому, студенту Чернівецького університету, стипендії на зимовий семестр поточного навчального року, 1881 рік

Згадка про Степана Смаль-Стоцького у списку студентів Чернівецького університету за зимовий семестр 1883-1884 років

Інформація про Степана Смаль-Стоцького у брошурі «Рівень кадрового забезпечення та порядок проведення публічних лекцій в університеті Франца-Йозефа в Чернівцях на зимовий семестр 1885-1886 років»

Згадка в «Буковинському альманасі» за 1885 рік про доктора Степана Смаль-Стоцького як почесного члена «Союзу»

Промеморія (пам’ятна записка) професора Степана Смаль-Стоцького від 17 грудня 1891 року щодо необхідності відкриття руської семінарії при філософському факультеті Чернівецького університету

Промеморія (пам’ятна записка) професора Степана Смаль-Стоцького від 17 грудня 1891 року щодо необхідності відкриття руської семінарії при філософському факультеті Чернівецького університету

Промеморія (пам’ятна записка) професора Степана Смаль-Стоцького від 17 грудня 1891 року щодо необхідності відкриття руської семінарії при філософському факультеті Чернівецького університету

Інформація про тематику лекцій професора філософського факультету Чернівецького університету Степана Смаль-Стоцького за 1889/1890-1891/1892 навчальні роки




Згадка від 02 липня 1897 року про доктора Степана Смаль-Стоцького, професора Чернівецького університету, серед засновників товариства «Руський народний дім» в Чернівцях



Лист-звернення тимчасового заступника голови товариства «Руський Народний Дім» професора Степана Смаль-Стоцького до Крайового правління Буковини від 12 жовтня 1898 року з метою отримання дозволу на публічний збір коштів для потреб товариства

Лист-звернення тимчасового заступника голови товариства «Руський Народний Дім» професора Степана Смаль-Стоцького до Крайового правління Буковини від 12 жовтня 1898 року з метою отримання дозволу на публічний збір коштів для потреб товариства

Інформація про Степана Смаль-Стоцького, професора філософського факультету, у пам’ятній брошурі «Alma mater Francisco-Josephina» з нагоди 25-річчя від заснування Чернівецького університету


Інформація про тематику лекцій Степана Смаль-Стоцького у брошурі «Рівень кадрового забезпечення та порядок проведення публічних лекцій в університеті Франца-Йозефа в Чернівцях на 1886-1887 навчальні рр.»

Микола Василько (праворуч) та Степан Смаль-Стоцький, політичні та суспільні діячі Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Репродукція фото 1903-1904 років

Степан Смаль-Стоцький, буковинський український просвітитель, член українського товариства на Буковині «Руська Бесіда». Репродукція фото

Повідомлення від 30 жовтня 1908 року про участь члена державного комітету буковинського сейму доктора Степана Смаль-Стоцького у конференції з метою прийняття регламенту щодо муніципального бюджету

Степан Смаль-Стоцький, професор філології та історії Чернівецького університету, політичний та суспільний діяч Буковини. Репродукція фото початку ХХ ст.

Витяги з брошури доктора Степана Смаль-Стоцького «Моя політика»

Витяги з брошури доктора Степана Смаль-Стоцького «Моя політика»

Витяги з брошури доктора Степана Смаль-Стоцького «Моя політика»

Витяги з брошури доктора Степана Смаль-Стоцького «Моя політика»

Витяги з брошури доктора Степана Смаль-Стоцького «Моя політика»

Витяги з брошури доктора Степана Смаль-Стоцького «Моя політика»

Некролог з приводу смерті Степана Смаль-Стоцького «На могилі Степана Смаль-Стоцького» в газеті «Час» від 21 серпня 1938 року

Некрологи з приводу смерті Степана Смаль-Стоцького у газеті "Час", 1938 рік