Головна сторінка | Архів новин | Корисні посилання | Контакти | Карта сайту

Збірник документів «Події Другої світової війни в документах Державного архіву Чернівецької області (1939 - 1945)»



Розділ ІІ Перші дні війни на території Чернівецької області


№ 1 Рапорт начальника Чернівецького обласного нспекторату поліції, адресований Генеральнійдирекції поліції, про події у регіоні.

22 червня 1941 р.


№ 17045 від 22.06.1941. Передано 16.28

До Генеральної Дирекції Поліції (Дирекція поліції сигуранци)


Повідомляємо про те, що у всьому регіоні спокійно.

Прокламація Пана генерала Антонеску, а також уряду до країни булла прийнята населенням із захопленням.

У місті Кимпулунг, після богослужіння, о 11.30 спонтанно організувалась величезна маніфестація прихильників союзницьких військ, до їхніх керівників та до війни.

Тисячі людей, представників усіх соціальних верств, висловилисьв икриками та піснями перед представниками румунської влади та німецької комендатури.

Інциденти не зафіксовані у регіоні. Настрій євреїв продовжує залишатися пригниченим, але без відкритих демонстрацій.

Поліцейський комісаріат м. Штефанешть повідомляє, що здійснювались гарматні постріли з обох боків, але війська не перейшли ще через Прут.

Телефонні повідомлення з цього регіону передаються дуже складно через постійні військові перемовини.

Про нові події або інформацію повідомимо одразу, як отримаємо їх.


Підпис



№ 2 Витяг з наказу по гарнізону міста Чернівці

22 червня 1941 р.


§ 1

Німецько-фашистський уряд зухвало порушив мирний договір зі СРСР. Німецькі війська без жодних підстав перейшли кордон нашої батьківщини і почали військові дії наземними і повітряними силами.

§ 2

Радянський уряд наказав Робоче-Християнській Червонійармії спрямувати усі сили і засобина ворожі сили та знищити їх в районах, де вони порушили радянський кордон.

§ 3

Місто Чернівці з 22 червня оголошую на військовому стані.

§ 4

Усім громадянам м. Чернівці зберігати повний спокій і порядок у місті.

§ 5

Знаходитись на вулицях міста дозволяється з 7 години ранку до 9 години 30 хвилин вечора.

§ 6

З 9 години 30 хвилин вечора до 7 години ранку виходити з будинків та перебувати на вулицях міста гражданському населенню забороняється.

§ 7

З настанням темноти і до світанку, вікна в будинках, магазинах повинні бути закритими та ізольованими від світла ….

§ 8

Начальнику облміліції і коменданту міста здійснювати строгий контроль за виконанням наказу, а осіб, які порушили цей наказ затримувати для притягнення до відповідальності за законами військового часу.

§ 9

Начальнику облміліції встановити регулювання руху і патрулювання по місту, відповідно до плану коменданта міста ….

НАЧАЛЬНИК ГАРНІЗОНУ м. ЧЕРНІВЦІ



№3 Оперативні зведення з 22 по 24 червня 1941 року

22 червня 1941 р.


22 червня


4 година

Подзвонив начальнику Облвідділу НКВД тов. Шашкову – Отримана телеграма про приведення в бойовий1 стан всього особового складу НКВС.


4 год. 40 хв.

Розмова з заступником командира прикордонного загону з політичної частини тов. Майоровим, який повідомив, що в окремих містах румуни перейшли через кордон.


4 год. 45 хв.

Застава у села Корчешти – до 2-х взводів румунських солдат кулеметним вогнем обстрілювали заставу. Бій тривав 15 хвилин. Поранено 8 прикордонників.

Застава № 20 Черепкоуци – приблизно взвод румун перейшли кордон. Вжитими заходами з боку прикордонників румунів відбито

Застава № 22 Дребкоуци – кількість не встановлена. Румуни зайняли висоту 381.

Застава № 26-27. Село Хородешти і Проботешти. З боку румун ведеться артилерійський вогонь.

Застава № 29. Їдуть до 2-х тисяч румун. Бій.


5 год. 20 хв.

Застава № 22. По Герці румуни ведуть артилерійський вогонь.

Застава № 21. До 100 румунських літаків в 5 годині перетнули кордон. За повідомленням майора авіачастини тов. Александрова приблизно в 4 – 4-30 до 20 румуно-німецьких літаків налетіли на Чернівецький аеродром з запалювальними бомбами, запалили ангари і знищили до 35 літаків. У повітрі збито до 20 румуно-німецьких літаків.

Повідомлено з Новоселиці.

Приблизно з 6 години румуни ведуть артилерійський вогонь по Тарасоуцам.


О 8 годині

Проведено нараду робітників апарату Міському, Обкому. Зав. відділом Облвиконкому ознайомив з ситуацієютавизначив завдання про заходи по лінії партійних і радянських організацій стосовно роботи у військових умовах.


8 год. 30 хв.

Шосейна дорога Ванчикоуци-Тарасоуци зайнята. По залізниці ведеться артилерійський вогонь.


8 год. 40 хв.

Із Сторожинця повідомив тов. Рева.

Зайнятої території румунами немає. З того боку натискають. Наші війська під’їхали до кордону. Як бути?


8 год. 45 хв

Із Путили повідомили – в 7 годин ранку в районі Селятина приблизно одна рота румунських солдат перейшла кордон, в результаті її відбито. На нашій території нікого немає. Пролетіли 2 румунських літаки, один в сторону Чернівців, другий невідомо куди зник.


8 год. 46 хв.

Повідомляє Кучеренко, секретар Шевченківського РК КП/б/У.

В місті створюють черги за продуктами харчування.


8 год. 40 хв.

Із Новоселиці повідомляє лейтенант прикордонних частин:«Із Герци передали, що не вистачає боєприпасів, надсилайте».


9 годин

Повідомляє тов. Жиленко, що румунськими військими зайнята переправа через Прут, паром Новоселиця – Герца. Румуни зайняли Тарасоуци і Ванчикоуци, ведеться артилерійський обстріл залізниці.


9 год. 30 хв.

Повідомлення із Глубокої:«Румунами зайнята південна частина села Багринешти. Із містечка Селетин у напрямку села Тереблече, в кількості до батальйону, румунські війська рухаються по шосе. О 9 годині нашими прикордонниками із с. Багранешти румуни витіснені».

/Е.М./


22 червня 1941 р.


О 21 годині прикордонний загін повідомив, що ділянка застави № 18 – Біла Криниця - інтенсивно бомбардується артилерією із бронепоїзда.

Застава № 19 – Багранешти – 2 батальйони піхоти румунських військ оточують заставу.

Застава № 20 – горить від артилерійського вогню. Оточення до 3-х батальйонів.

Застава № 21 – відійшла і знаходиться в районі Стирча.

Село Тереблече зайнято німецькими військами до 2-х полків, з цього села ведеться артилерійський обстріл.

Застава № 23 – відійшла в сторону Багринешти, переслідується піхотою і артилерією.

Із Герци повідомили: начальник райміліції вбитий, зав. військовим відділом райкому партії важко поранений. Містечко знаходиться в напівзруйнованому стані. Підхід важкий.

Із Путили повідомив тов. Зотов: 2-я застава Селетина просить підкріплення.

Із Садагури повідомили: «на території села Баян-Селище висадився десант, якогознищено. Дані орієнтовні».


23 червня 1941 р.


Інформація батальйонного комісара 5-ї прикордонної охорони тов. Майорова – 5 година.

На дільницях 13, 14 і 15 застав румуни перейшли кордон і ведуть бій з Заставною. З V-оюкомендатурою загін зв’язку немає.

У районі IV-іі І-ї застав зі сторони румун були скинуті групи, які обстрілюють наших прикордонників.

У районі Черепкоуц приблизно між 4-5 годинами ранку з’явилося до 10 танків. Вжито заходів зі сторони червоноармійських частин, танки відійшли.

Черговий Вашківського Відділу НКВС тов. Корольов повідомив. що в ніч на 23/VІ в с. Руська-Банила банда чисельністю 15 осіб, озброєних румунськими пістолетаминапала на пошту і телеграф. Банда була відбита. Після цього вона направилась на станцію Вашківці, поранено начальника станції. В 10 км в селі Бокровіци вбитий уповноважений РПК.

О 11 год. 30 хв. Вашківський район, по лінії НКДБ надано вказівку і була скинута оперативна група.

Новоселиця /Жиленко/. Становище спокійне. З нашої сторони артилерія веде посилений вогонь. Заарештовано 4 особи: один – шпигун, три – місцеві, заарештовані за антирадянську агітацію. Жиленко просить підкріплення грошима /2 тис. крб./ Люди йдуть в армію, але немає можливості виплачувати їм гроші.

Т.П.


24 червня 1941 р.


Із Заставни секретар Райкому КП/б/У тов. Оптовець повідомляє, що в районі сіли три літаки, один із них типа “Месер-Шмідт”, броньований.

Із Чернівців передає тов. Шашков: в ночі на 24/VІ біля тюрми червоноармійці 154 конвойного батальйону йшли на пост. В темряві один червоноармієць вбив другого. О 5 годині ранку в Лужанах кружляло два літаки над будівництвом.

Із Новоселиці передає секретар РК КП/б/У тов. Жиленко: в селах Ванчикауци, Мамалига, Тарасауци вбито 6 мирних жителів. У самій Новоселиці охорона не ведеться. Партійний актив не озброєний.

О 7 год. 30 хв. під час першого нальоту на Чернівці скинуто дві бомби на спиртовий завод на Рогізні. Пожежна команда негайно виїхала, пожежа локалізована повністю, матеріальних збитків немає. У військовий шпиталь по вул. Ковбаени влучила одна бомба. З’ясовується, що це за бомба, є припущення, що від нашої зенітки. Станцію Лужанирозгромлено.

Із Кіцманя передає секретар РК КП/б/У тов. Поблубний: УЛужанах розбомбили залізничну станцію. На території села Вителівки і Новомамаївціушкоджена залізнична колія.

Тов. Гулеватий передає із Вижниці: о 8 год. 30 хв. в селі Кибаки вбитий уповноважений РКЧА тов. Зорін під час повідомлення про явку військовозобов’язаних. Вбивця затриманий і разом з ним 5 осіб. В тому ж селі вбитий поштар Киселиця.



№ 4 Витяг з інформаційного бюлетеня Чернівецького обласного інспекторату поліції щодо військових подій на кордоні

23 червня 1941 р.


Події: 22 червня о 13 годині стріляли з гармати з обох сторін в районі Штефанешть Ботошанського повіту. 15 гарматних пострілів здійснені в бік міста Штефанешть Ботошанського повіту, які всі впали за околицею міста, ніхто не постраждав. Декілька прикордонних патрулів перейшли Прут та повернулись з автоматичною зброєю від росіян. Румунські війська ще не перейшли Прут. Телефонний зв'язок між поліцією м. Ботошани та м. Штефанешть відсутній через те, що поліція м. Штефанешть евакуйована у тил після її бомбардування російськими гарматами.

У ніч з 22 на 23 червня здійснювався інтенсивний артилерійський вогонь з обох боків. Російське бомбардування мало за ціль дорогу національного значення, що веде від Штефанешть до мосту через Прут, яка повністю знищена. Людських жертв немає.

Сирет. 23 червня 1941 р. Територія ворога безперервно бомбардується гарматами та постійними хвилями румунських та німецьких літаків. Передбачається напад союзницьких військ. Біженці з Тереблечі, які прибули до Сирету, інформують про те, що росіяни розташовані у лісі за 2 км від Тереблечі.

Дорохой. Хід військових операцій невідомий, тому що телефонна лінія з поліцією населених пунктів Дарабань, Михайлень та Савень блокована армією, телефонний зв'язок здійснюється дуже складно.

[…]

Обласний инспектор пидпис



№ 5 Витяг з інформаційного бюлетеня Чернівецького обласного інспекторату поліції щодо евакуації населення та арешт євреїв. Додаток.

23 червня 1941 р.


І. Події. М. Штефанешть було повністю евакуйоване. Охорона нерухомого майна та майна мешканців здійснюється поліцейським загоном та органами поліцейського комісаріату, які перейшли під військове командування.

Дорохой. Після отримання наказу від військової влади були евакуйовані:

  • З міста Михайлень: 1800 румунів, 1031 єврей, 1300 одиниць різної худоби, 50 підвод.
  • З міста Дарабань: 2530 румунів, 1800 євреїв, 1310 одиниць різної худоби, 402 підводи.
  • З міста Савень: 460 євреїв, операція евакуації продовжується.
  • З міста Дорохой: 97 євреїв.
  • ІІ. ХХХХ. Новина про вступ Румунії у війну спричинила невидимий ентузіазм у всіх православних конфесіях. Радість проявилась відкрито, румуни та німці показують впевненість у перемозі об’єднаних військ під командуванням пана генерала Антонеску, керівника Держави. Румуни висловили радість та національну гордість тим, що Фюрер похвалив військовий авторитет пана генерала Антонеску, довіривши командувати арміями від Карпат до моря.

    22 червня румуни пішли до церкви, де у молитвах просили Божої допомоги за життя та здоров’я Його Величності короля Михая І, пана Адольфа Гітлера та пана генерала Антонеску, а деякі священики під час літургії витягли частини просфору як для Його Величності короля Михая І і Кондукатору, так і для Фюрера. Об 11 годині дзвони всіх церков довго дзвонили, а всі люди ставали навколішки там, де знаходились. Національні прапори розвішувались на всіх будівлях, а на громадських установах розвішувались ще й німецькі та італійські прапори. Протягом 22 червня поліцейські органи припинили рух євреїв, а після обіду довели до мінімуму і рух решти громадян, для того, щоби звільнити вулиці та шляхи, по яким рухались військові машини.

    На противагу ентузіазмові православного населення спостерігається глибока депресія серед єврейського населення. Цьому сприяли обмежувальні заходи, прийняті поліцейською владою щодо заборони руху вулицями без потреби та інтенсифікація контролю і навіть облави на підозрюваних.

    ІІІ. Чутки . У колах румунської інтелігенції Сучави обговорюється небезпека щодо стану громадського порядку всередині країни на початку війни з СРСР. Велика кількість молодих єврейських неідентифікованих комуністів міста Сучави щоденно стежить за розгортанням і переходом військ через місто і цікавиться, які саме війська перебувають у місті.

    Громадська думка підтверджує про те, що цю єврейську молодь віком до 25 років було б доцільно забрати з регіону військової зони та відправити у середину країни на громадські роботи, тому що вони можуть надати допомогу парашутистам радянської армії, на яких покладається єдина надія.

    […]

    Обласний инспектор пидпис



    № 6 Київ ЦК КП/б/Ут .
    Хрущеву М.С. ДОПОВІДНА ЗАПИСКА т. Хрущову М.С. про роботу Чернівецького обкому КП/б/У в перший період військового часу на 25/VІ-41 р.

    26 червня 1941 р.


    22 червня о 4 годині ранку Обком КП/б/У отримав матеріали про перехід в декількох місцях кордону німецько-румунською армією, були прийняті заходи для приведення в бойовий стан органи НКВС, НКДБ та всього партійного, радянського, комсомольського та профспілкового активу.

    О 6-00 в Обкомі було проведено збори з відповідальними партійними і радянськими працівниками області, на яких було поставлено завдання перед кожним комуністом про забезпечення нормального життя міста та села. ….

    22/VІ – о 4 год. 40 хв. німецько-румуни великими групами – від роти до батальйону і полку – перейшли в декількох місцях кордон нашої області, ведучи одночасно кулеметний і артилерійський вогонь. У той же час був здійснено наліт німецької авіації в кількості до 100 літаків на Чернівецький аеродром та інші об’єкти. Скинуті фугасні бомби викликали руйнування і пожежу, частина літаків, яких не встигли вивести, згоріла. У повітряному бою вранці цього ж дня було збито до 20 німецьких літаків.

    Артилерійський вогонь, переважно, вівся по містечку Герца, в результаті чого, воно зазнало значних руйнувань. В цій час були вбиті зав. військовим відділом і зав. оргвідділом РК КП/б/У.

    Незважаючи на велику кількість фашистських військ, 22 і 23 червня їх наступи постійно відбивали прикордонники. Зафіксовано багато випадків, коли десяток прикордонників, знищували цілі роти і батальйони німецько-румунських солдат. Всі наступні дні спроби захопити прикордонні райцентри були відбиті нашими військами з великими втратами для ворога та їх захопленням їх у полон.

    Із окремих свідчень полонених очевидно стан німецької армії. Так, на допиті одного німецького солдата стала відомо, що німецько-румунські солдати не знали з якою метою вони були підведені до кордону. О 3-00 було оголошено, про те, що вони будуть воювати з Росією, на кордоні нікого не буде і можна вільно наступати.

    На поставлене полоненому питання – чому він здався у полон, останній відповів: «У мене дружина та четверо дітей». На питання, що відповідали солдати, коли їм було оголошено про наступ на Росію, полонений відповів: «Солдати відповідали, що Росія – країна велика, має велику армію, воювати з нею важко» і т.д.

    23 червня німцям при великій перевазі своїх військ вдалося захватити деякі південні села Глибоцького району. В захоплених селах фашисти грабували населення,всіляко знущалися над ним.

    При наступі німців на село Черепківци, активісти почали із села виходити. При вторгненні німців в це село, сім’ї активістів піддавалися знущанням, а дружини – зґвалтуванню. Село Горбівці було спалено. У момент захоплення південної околиці села Багринешти фашистськими військами були розшукані голова і рахівник колгоспу, секретар сільради, активісти села, яких забрали з собою.

    До 24/VІ – німецько-румунські солдати були вибиті з цих сіл, тікаючи, вони грабували народ, забирали худобу, хліб та ін. продукти.

    Особливо знахабніли українські націоналісти і румунські залізногвардійці. Вони намагаються всілякими засобами відновити зв'язок з лінією фронту, створювати паніку, провокації і встановлювати різні засоби сигналізації для фашистів, здійснювати диверсійні акти та шпіонаж. ….

    Зафіксовано багато випадків, коли ескадрильї ворожих літаків розстрілювали з кулеметів мирне населення /Чернівці, Лужани, Кіцмань/.

    Німецька авіація своїми нальотами зруйнувала Чернівецький аеродром і базу пального на ньому, посадочно-оперативну площадку в Лужанах, вокзал Руська Банила, ст. Ларга, ст. Лужани, залізничне полотно протяжністю 10 км, Садагурський клеєварний завод; нафтобазу в Садагурах, багаторазово намагалися знищити міст через ріку Прут, бомбити ст. Чернівці, але були розігнані вогнем зенітної артилерії.

    Для підтримки контрреволюційного елементу і диверсії, німці практикують висадку десантів невеликими групами диверсантів.

    23/VІ – була висаджена велика група до 100 осіб в районі Хотина. Група знищена військовою частиною. У Садагурський район була закинута група, чисельністю до 10 осіб, яка також була знищена.

    Для знищення німецьких десантів в області створені винищувальні батальйони з числа перевіреного місцевого активу, членів партії і комсомольців.

    На всіх підприємствах створені групи дружинників з охорони оборонних підприємств, установ та інших важливих об’єктів.…

    Станом на 26/VІ – область повністю закінчила мобілізацію[…].

    Надаючи виняткового значення роботі торгівельних організацій та установ, Обкомом КП/б/У проводяться роботи з питань безперебійного забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності, в результаті чого магазини в області працюють безперервно. Незважаючи на військову обстановку в місті, великих черг немає, потреби населення задоволені повністю.

    Для безперебійного забезпечення спеченим хлібом населення, враховуючи і потреби військових частин, створюють додатково декілька пекарень.

    Зв’язок з усіма районамиє. […].

    У зв'язку з руйнуванням аеродрому виникла велика загроза у зберіганні боєприпасів і пального, але були прийняті необхідні заходи для забезпечення повногоїх збереження та безпеки.

    До 25/VІ було повністю підготовлено 8 оперативних посадкових майданчиків, 26/VІ – закінчували решту.

    На будівництві № 221 злітні смуги протяжністю 430 км забетоновані повністю, у зв’язку з відсутністю цементу, інші 600 м будуть зроблені до 5/VІІ з бетону, за згодою з представниками військових частин.

    Виникла загроза щодо забезпечення електростанції пальним, запас маємо на 4 дні. Електростанції працюють тільки вдень обслуговуючи тільки необхідні потреби, пов'язані з веденням війни. Нами враховані усі запаси пального на підприємствах. […].

    СЕКРЕТАР ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ОБКОМА КП/б/У

    /ГРУШЕЦЬКИЙ/



    № 7 Витяг з протоколу від 26.06.1941 № 22 засідання бюро Чернівецького Обласного Комітету КП/б/У «Про заходи з боротьби з парашутними десантами і диверсантами ворога»

    27 червень1941 р.


    Війна почалася. Гітлер і його банди вдаються до всяких авантюр і провокацій, ідуть на різні хитрощі і виверти. Фашисти намагаються закидати до нас у тил своїх агентів і шпигунів, диверсантів і провокаторів. Встановлено, що німці спускають на парашутах по 5-10 диверсантів у формі радянських міліціонерів, радянських залізничників, червоноармійців, в одязі місцевого населення і ставлять перед ними завдання руйнувати воєнні, промислові об’єкти, порушувати зв’язок, залізничні сполучення; шпигувати, сигналізувати ворожим літакам, сіяти паніку і контрреволюційні чутки серед населення.

    На виконання постанови Раднаркому СРСР від 24.06.1941 про заходи боротьби з парашутними десантами і диверсантами противника Обком КП/б/У УХВАЛЮЄ:

  • Зобов’язати начальника Облвідділу УНКВС т. Шашкова, секретарів МК та РК КП/б/У в кожному місті і районі організувати винищувальні батальйони з числа комуністів, комсомольців і місцевого всебічно перевіреного активу: з колгоспників, робітників, селян, які досконально володіють зброєю, гвинтівками, кулеметами.
  • Для допомоги батальйонам на кожному підприємстві і селах організувати групи сприяння винищувальним батальйонам.

  • До завдань винищувальних батальйонів і груп сприяння зарахувати:
  • всебічне спостереження за повітрям, використавши для цього вишки, горби, дерева.
  • організувати цілодобове спостереження і з появою ворожих парашутистів-диверсантів негайно сигналізувати, використовуючи для цього сучасні засоби сигналізації. і вживати заходи до їх знищення.
  • Для всебічного виконання покладених завдань на винищувальні батальйони і групи сприяння, райкомам партії і командирам батальйонів забезпечити тісний зв’язок з населенням, використовуючи для зв’язку і одержання необхідних даних про появу з’явлення парашутистів залізничних обхідників, лісників, пастухів, школярів, піонерів тощо. […].
  • Зобов’язати т.Шашкова протягом найближчих 2-х днів озброїти винищувальні батальйони.
  • Зобов’язати МК, РК КП/б/У, Міськради та РВК забезпечити винищувальні батальйони всіма необхідними засобами пересування, для цього мобілізувати мотоцикли вантажні машини і інші види транспорту.
  • Зобов’язати РК КП/б/У та РВК винищувальні батальйони тримати на казарменому стані. Для цього підібрати відповідні приміщення.
  • СЕКРЕТАР ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ОБКОМА КП/б/У печатка

    підпис

    /ГРУШЕЦЬКИЙ/



    № 8 Витяг з інформаційного бюлетеня Чернівецького обласного інспекторату поліції щодо розстрілу селян радянським літаком та ін.

    26 червня 1941 р.


    Настрої населення . Загалом настрої спокійні, але населення з нетерпінням чекає звільнення Чернівців. Вчора після обіду між 18.15 та 18.35 була оголошена повітряна тривога і з цього приводу було виявлено, що не все населення дотримується вимог камуфляжу, навіть деякі військові машини продовжували рухатися.

    З достовірних джерел дізнався про те, що вчора зранку радянський літак пролітав над околицями міста і стріляв з кулемету по мешканцям, які знаходились на польових роботах біля Замку (жінка Марія Папук з трьома дітьми). Цей випадок викликав занепокоєння серед мешканців, які вважають, що росіяни слідкують не тільки за військовими об’єктами.

    […]

    Начальник поліції

    підпис

    Апреутесей Валеріан



    Начальник поліцейського відділу сигуранци

    підпис

    Фортуна Аполо



    № 9 Постанова № 22/5 Чернівецького обласного виконавчого комітету та Обкому КП/б/У «Про передачу на тимчасову схорону органам наркомзв’язку радіоприймачів, радіопередавачів, як індивідуального так і колективного користування»

    27 червня 1941 р.


    На виконання постанови Раднаркому СРСР від 26 червня №1750, Обласний виконавчий Комітет та Обком КП/б/У ухвалює:

  • Зобов'язати власників радіоприймачів всіх без винятку типів та призначення, в тому числі і автомобільних, а також радіопередавачів, як індивідуального, так і колективного користування в п'ятиденний термін, починаючи з 25/VI передати для тимчасового схоронення органам Наркомзв’язку.
  • Дозволяється установам, підприємствам, клубам, червоним куткам, громадським організаціям використання радіоприймальних установок для колективного слухання радіопередач у суворо визначені години.
  • Примітка: яким установам, підприємствам, клубам, червоним куткам і громадським організаціям дозволяється використання радіоприймальних установок для колективного слухання радіопередач визначає відповідна міськрада і райвиконком.

  • Зобов'язати Голів міськрад та райвиконкомів надати органам Наркомзв’язку необхідну складську площу для схоронення прийнятої апаратури.
  • Зобов'язати нач. Облвідділу зв'язку тов. Кислякова проводити прийом апаратури шляхом видачі квитанцій власникам, на яких повинен бути підпис представника Облвідділу чи Райвідділу зв'язку з прикладанням печатки.
  • На кожному прийнятому радіоприймачу та передавачу повинен бути наклеєний ярлик з зазначенням номера квитанції, прізвища і адреси власника.

  • Зобов'язати начальника Облвідділу УНКДБ тов. Трубнікова і нач. Облвідділу НКВС тов. Шашкова всіляко сприяти органам Наркомзв'язку в своєчасному виконанні постанови Раднаркому СРСР.
  • Зобов'язати секретарів МК та РК КП/б/У та Голів Міськрад і Райвиконкомів широко роз'яснити власникам радіоапаратури, що за нездачу її для схорони в термін до 1 липня 1941 р., вони несуть відповідальність за законом військового часу.
  • Постанову міськомам, райкомам, міськрадам, райвиконкомам та нач. райвідділів зв'язку передати телеграфом.
  • Голова Чернівецького Облвиконкому

    /Коліков/



    Секретар Чернівецького Обкому КП/б/У

    підпис

    /Грушецький/



    № 10 Наказ № 154 начальника Управління НКВС по Чернівецькій області «Про організацію винищувальних батальйонів по боротьбі з повітряними десантами ворога, диверсантами та контрреволюційними елементами в області»

    27 червня 1941 р.


    На виконання постанови РНК СРСР від 24.06.41 при Управлінні НКВС організовуються винищувальні батальйони по боротьбі з повітряним десантом ворога, диверсантами та контрреволюційними виявами в області.

    На виконання цього

    НАКАЗУЮ:

    Параграф 1.

    Сформувати 13 батальйонів:

    № 50 – Сталінський район м. Чернівці

    № 51 – Ленінський район м. Чернівці

    № 52 – Шевченківський район м. Чернівці

    № 53 – Чернівецький сільський район

    № 54 – Сторожинецький район

    № 55 – Садагурський район

    № 56 – Кіцманський район

    № 57 – Заставнівський район

    № 58 – Вижницький район

    № 59 – Новоселицький район

    № 60 – Вашківський район

    № 61 – Секурянський район

    № 62 – Хотинський район

    Параграф 2.

    Сформувати окремі винищувальні роти № 100 – Глубокський район, № 101 – Кельменецький район, № 102 – Герцевський район, № 103 – Путилівський район. Як батальйони так і роти сформувати за доданими тимчасовими штатами.

    Параграф 3.

    Командирам батальйонів та окремих рот керуватися положенням про батальйони та оперативними інструкціями з безпосередньої роботи.

    Параграф 4.

    Призначаю командирами батальйонів:

  • Смірнова Георгія Івановича – командиром батальйону № 50
  • Ільїнського Лева Андрійовича – командиром батальйону № 51
  • Невзадорова Михайла Васильовича – командиром батальйону № 52
  • Храновського Миколу Андрійовича – командиром батальйону № 53
  • Гурова Прокофія Яковича – командиром батальйону № 54
  • Михайловського Матвія Максимовича – командиром батальйону № 55
  • Шамро Павла Васильовича – командиром батальйону № 56
  • Іваха Якова Ілліча – командиром батальйону № 57
  • Раскопанського Петра Йосифовича– командиром батальйону № 58
  • Терещенка Миколу Пантелейовича¬–командиром батальйону № 59
  • Левищенка Марка Федоровича –командиром батальйону № 60
  • Пастухова Володимира Івановича –командиром батальйону № 61
  • Ивка Миколи Михайловича –командиром батальйону № 62
  • Параграф 5.

    Командирами винищувальних рот призначаю:

  • Омельянова Івана Пилиповича –командиром роти № 100
  • Сушка Григорія Лавриновича –командиром роти № 101
  • Хелехнева Якова Івановича –командиром роти № 102
  • 4. Касьяненка Степана Степановича –командиром роти № 103
  • Параграф 6.

    Командирам батальйонів та командирам окремих рот, після отримання цього наказу, приступити за допомогою секретарів райкомів ВКП(б) до організації своїх частин, підібрати на командні посади людей, які підходять, знайомих з військовим досвідом, які зможуть управляти своїми підрозділами.

    Параграф 7.

    Командирам батальйонів та окремих рот через дві доби надіслати мені списки призначених на командні посади у своїх підрозділах людей згідно зі штатами.

    Параграф 8.

    Осіб, які мають зброю і входять до складу частин, раніше, ніж буде отримано зброю від УНКВС, використовувати для роботи негайно, для цього звести їх в окрему озброєну групу, яка може розпочати роботу негайно.

    Параграф 9.

    Начальникам РВ НКВС особисто взяти активну участь у допомозі організації батальйонів, всю зброю і боєприпаси, які знаходяться на складах, передати на озброєння батальйонів і рот.

    Параграф 10.

    Начальникам РВ НКВС виділити зі складу РВ оперативних працівників на посади оперуповноважених частин, підпорядкувавши їх з оперативної роботи лише під своє керівництво, тим самим вилучивши їх з підпорядкування батальйонів та рот. Вказівки щодо роботи оперуповноважених отримати у представників УНКВС, які направляються для організації формувань.

    Параграф 11.

    Покладаю на командирів батальйонів та окремих рот відповідальність за своєчасну і негайну інформацію УНКВС щодо всіх наявних даних про ворога та заходи, які проти нього вживаються.

    Начальник Управління НКВС по Чернівецькій області Капітан Державної БезпекиШашков



    № 11 Положення про батальйони по боротьбі з парашутними десантами ворога, затверджене начальником УНКВС по Чернівецькій області капітаном держбезпеки Шашковим

    27 червня 1941 р.


    І. Загальна частина

  • Батальйони з боротьби з парашутними десантами супротивника та охорони об'єктів державного значення формуються із членів ВКП(б), ВЛКСМ і радянського активу по передбаченим тимчасовим штатам УНКВС.
  • Командно-політичний склад батальйону призначається з осіб, які мають військову та спеціальну підготовку і затверджується наказом Начальника УНКВС по Чернівецькій області, командири відділень та інший керівний склад – наказом командира батальйону.
  • Керівництво батальйонами з боротьби з парашутними десантами супротивника здійснюється Начальником УНКВС по Чернівецькій області, ротами – командирами батальйонів, взводами – командирами рот і відділеннями – командирами взводів.
  • Командир батальйону у своїй оперативно-бойовій, стройовій, політичній і господарській діяльності підпорядковується безпосередньо Начальнику УНКВС по Чернівецькій області.
  • Командири рот прямо і безпосередньо підпорядковуються командиру батальйону.

    Командири взводів підпорядковуються командирам рот. Командири відділень – командирам взводів, кожен боєць у всіх відношеннях підпорядковується безпосередньо командирам.

  • Розквартирування особового складу батальйонів, рот, взводів і відділень є обов'язковим на казарменому положенні в місцях, вказаних Начальником УНКВС по Чернівецькій області.
  • Харчування особового складу батальйонів на дому – за свій рахунок, шляхом визначення командирами підрозділів черговості відпусток підлеглим на обід додому, не більше, ніж однієї третини особового складу.
  • Форма одягу – цивільна, власна кожного бійця і командира. Знаки розрізнення керівного складу встановлюються наказом Начальника УНКВС по Чернівецькій області.
  • Озброєння і забезпечення боєприпасами підрозділів батальйону здійснюється УНКВС по Чернівецькій області.
  • Для виконання оперативно-бойових завдань засоби пересування (автотранспорт) надається УНКВС у розпорядження командирів батальйонів, рот, взводів.
  • Політзабезпечення батальйону і його підрозділів здійснюється політапаратом (помічниками з політчастини і політруками), що призначаються наказом УНКВС.
  • Облік і звітність озброєння, спорядження і боєприпасів здійснюється адміністративно-господарським складом батальйону і його підрозділів, що призначаються наказом УНКВС. Левищенка Марка Федоровича –командиром батальйону № 60
  • Порушення правил підпорядкування, дисципліни і вчинення злочинів особовим складом несе за собою відповідальність дисциплінарного і кримінального характеру згідно із законами уряду СРСР у місцевостях, які перебувають на військовому положенні.
  • Командно-політичному складу підрозділів батальйону надається право щодо накладення дисциплінарних стягнень через Нач. УНКВС.

    ПРИМІТКА:

    За скоєння злочину, якого характеру він не був, який передбачений кримінальним законодавством і Указом Верховної Ради СРСР, винні підлягають суду через Начальника УНКВС по Чернівецькій області.

    Командно-політичному складу надається право винесення заохочень особовому складу:

  • Командиру батальйону – оголосити подяку перед строєм, в наказі і представлення до вищих нагород.

    ІІ. Спеціальна частина

  • Батальйони для виконання тих чи інших оперативно-бойових завдань отримують розпорядження безпосередньо від Начальника УНКВС або його заступників.
  • Виконання оперативно-бойових завдань здійснюється згідно спеціальної інструкції.
  • Заст. Начальника УНКВС по Чернівецькій області капітан міліції Тєлєгін



    № 12 Витягз наказу Сучавської повітової префектури № 522/941, адресованого поліції м. Ботошани, щодо взяття євреїв у заручники

    27 червня 1941 р.


    При отриманні цього наказу і до отримання нових наказів, просимо Вас вжити заходи щодовзяття в заручники 10 найвідомішиху цій місцевості євреїв. Їх необхідно розмістити у приміщенні місцевої поліції та утримувати при цілодобовій охороні. Будуть харчуватися продуктами, принесеними родичами затриманих, а саме: однією особою з родини заручника.

    У Ботошанах братимуться 40 заручників, по 10 на кожній поліційній дільниці.

    До числа заручників братимуться рабини та всі кошерні м’ясники. Також необхідно вживати заходи, щодо закриття всіх синагогта взяття їх під поліційну охорону.

    Пояснення відправимо пізніше.

    Про виконання поінформуйте до 21.00


    Префект полковник Меєску

    Ідентичність з оригіналом засвідчую

    підпис



    № 13 Спеціальне зведення начальника УНКДБ по Чернівецькій області за 27 червня 1941 року

    28 червня 1941 р.


    Протягом дня 27 червня органами державної безпеки Чернівецької області арештовано 70 осіб, з них активних членів ОУН-івської організації – 4, крім того 1 ОУН-івець при спробі спротиву вбитий. Всі арештовані ОУН-івці були керівниками ОУН на Буковині. Підозрюваних у шпіонажі, диверсіях і терорі арештовано 11осіб, пораженців – 20, агентів сігуранци – 4, активних членів антирадянської політпартії – 1, агентів зарубіжних розвідок – 1, іншого антирадянського елементу – 29.

    В арештованих ОУН-івців вилучено один радіопередавач з шифром і кодом та зброю.

    Упродовж вчорашнього дня в деяких районах області – Хотинському, Путильському, Вашківському, Секурянському, Глибоцькому і Сторожинецькому– ворожими літаками були скинуті контрреволюційні листівки румунською, українською та російською мовами. Вилучені 374 листівки.

    У Вижницькому районі вчора, близько 12 год., приземлився італійський літак. Після приземлення льотчики спалили машину, а самі зникли. Вживаються заходи щодо затримання ворожих льотчиків.

    У Глибоцькому районі вчора одним із німецьких літаків був випущений струмінь диму в радіусі кілометру, безколірний і без запаху, дає легку задуху.

    У селі Шурдин Путильського району невідомими злочинцями пограбовано 3 крамниці. Удень, в лісі було знайдено декілька мішків з мукою – вивезених з крамниць. Вжиті активні дії щодо затримання злочинців.

    У Путильському районі вчора бої йшли на території сіл Селятин, Руське і Шепіт-Камерілла. У селі Шепіт-Камерілла фашисти захопили в полон прикордонника і по звірячому його порізали. На цій ділянці пройшов великий фронтовий мітинг, після чого наші війська з новою силою порушили у бій і збили три ворожі літаки. В цьому бою німці і румуни понесли великі втрати.

    У цьому ж районі із нового призову 5 чоловік дезертирували разом з гвинтівками. Вживаються заходи щодо їх затримання.

    О 6 год. 30 хв. у Глибоцькому районі ворожий літак скинув листівки. У всіх інших районах області та в м. Чернівці сьогоднішня ніч пройшла спокійно.

    Начальник УНКДБ по Чернівецькій області

    Підпис

    /Трубніков/



    № 14 Директива Ради народних комісарів (Раднарком Союзу Радянських Соціалістичних республік (СРСР) та Центрального Комітету Всесоюзної Комуністичної Партії /більшовиків/ (ЦК ВКП/б/) про напад фашистської Німеччини на Радянський Союз, надіслана телеграмою.

    29 червня 1941 р.


    Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз продовжується. Метою цього нападу є знищення Радянського ладу, пограбування нашої країни, захоплення нашого хліба, нафти, відновлення влади поміщиків та капіталістів.

    Ворог вже вторгся на Радянську землю, захопивши велику частину Литви з містами Каунас і Вільнюс, захопивши частину Латвії, Брестську, Білостоцьку, Віленську області Радянської Білорусії та декілька районів Західної України. Небезпека нависла над деякими іншими областями. Німецька авіація розширює території бомбардування, піддаючи бомбардуванням міста – Ригу, Мінськ, Оршу, Могильов, Смоленськ, Київ, Одесу, Севастополь, Мурманськ.

    Через нав’язану нам війну, наша країна вступила у смертельну сутичку зі своїм небезпечним і підступним ворогом – німецьким фашизмом. Наші війська героїчно воюють з ворогом, озброєним до зубів танками, авіацією. Червона армія, долаючи численні труднощі, самовіддано б’ється за кожну п’ядь Радянської Землі. Незважаючи на серйозну загрозу, що створилася для нашої країни, деякі партійні, радянські, профспілкові і комсомольські організації та їх керівники все ще не розуміють змісту цієї загрози, ще не усвідомили значення цієї небезпеки, живуть благодушно – мирними настроями і не розуміють, що війна змінила сітуацію, що наша Батьківщина опинилася у величезній небезпеці і що ми повинні швидко і рішуче перебудувати усю свою роботу на військовий лад.

    Раднарком СРСР і ЦК ВКП/б/ зобов’язує всі партійні, радянські, профспілкові і комсомольські організації покінчити з благодушністю і безпечністю та мобілізувати всі наші організації і всі сили народів для розгрому ворога, для нещадної розправи з ордами німецького фашизму.

    Раднарком СРСР і ЦК ВКП/б/ вимагає від вас:

  • В нещадній боротьбі з ворогом відстоювати кожну п’ядь Радянської землі, битися до останньої краплі крові за наші міста і села, проявляти хоробрість, ініціативу та кмітливість, які притаманні нашому народові;
  • Організувати всебічну допомогу діючій Червоній армії; забезпечити організоване проведення мобілізації тих, що перебувають у запасі; забезпечити постачання армії всім необхідним, швидке просування транспорту з військовими і військового вантажу, невідкладну допомогу пораненим; надавати під госпіталі та лікарні школи, клуби, установи;
  • Зміцнити тил Червоної армії, підпорядкувавши інтересам фронту всю свою діяльність, забезпечити посилену роботу всіх підприємств, роз'яснити трудящим їх обов’язки і про становище, яке склалось, організувати охорону заводів, електростанцій, мостів, телефонного і телеграфного зв’язку, організувати нещадну боротьбу зі всякими дезорганізаторами тилу, дезертирами, панікерами, розповсюджувачами чуток, знищувати шпигунів, диверсантів, ворожих парашутистів та надавати невідкладну допомогу винищувальним батальйонам. Усі комуністи повинні знати, що ворог підступний, хитрий, досвідчений у брехні, поширенні неправдивих чуток, враховувати все це у своїй роботі і не піддаватися на провокації;
  • При вимушеному відступі частин Червоної армії забрати залізничний рухомий склад, не залишати ворогу ні одного паровозу, ні одного вагону, не залишати супротивнику ні кілограму хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні гнати худобу, хліб здавати міським органам під гарантійну розписку для вивезення його в тилові райони. Усе цінне майно, в тому числі кольорові метали, хліб і пальне, яке неможливо вивезти, повинне безумовно знищуватися.
  • У зайнятих ворогом районах створювати партизанські загони і диверсійні групи для боротьби з частинами ворожої армії, для розпалювання партизанської боротьби усюди і скрізь, для підриву мостів, доріг, псуванню телефонного і телеграфного зв’язку, підпалу складів і т.д. У районах, якихвже захопили створювати нестерпні умови для ворога і усіх його спільників, переслідувати і знищувати на кожному кроці, зривати усі їх заходи. Для керівництва всією цією діяльністю завчасно під відповідальність секретарів обкомів і райкомів створювати з найкращих людей надійні підпільні осередки і явочні квартири в кожному місті, в районному центрі, в робочому селищі, на залізничних станціях, в радгоспах і колгоспах.

  • Негайно передавати суду Військового Трибуналу усіх тих, хто своїм панікерством і боягузливістю заважають справі оборони, незважаючи на особи.
  • Раднарком СРСР і ЦК ВКП/б/ заявляють, що в нав’язаній нам війні з фашистською Німеччиною вирішується питання про життя і смерть Радянської держави, про те бути народам Радянського Союзу вільними чи впасти в поневолення. Наразі усе залежить від нашого вміння швидко організовувати і діяти, не втрачаючи ні хвилини часу, не втрачаючи жодної можливості в боротьбі з ворогом. Завдання більшовиків – згуртувати увесь народ навколо партії Леніна-Сталіна, навколо Радянського уряду для самовідданої підтримки Червоній армії, для ПЕРЕМОГИ.

    29/VІ-1941 Голова Раднаркому Союзу і секретар ЦК ВКП /б/

    Й.Сталін

    Заступник голови Раднаркому СРСР

    В. Молотов



    № 15 ІНФОРМАЦІЯ секретаря обкому з промисловості Солдатова за 28 і 29/VІ-1941р.

    28 - 29 червня 1941 р.


    "19-00" — За повідомленням тов. Раскопанского /Вижниця/: о 17-00 у вікно сільради Виженка зроблено 2 постріли, тяжко поранений секретар сільради. Проводиться розслідування.

    "19-15" — За повідомленням полковника Крилова: в районі села Камянка Глибоцького району висадився німецький десант біля 25 осіб у гуцульському одязі. Один з них був затриманий, для розшуку інших вжито заходів.

    "23-45" — За повідомленням тов. Жиленка: між сіл Новоселиця і Бояни німецький літак висадив 2 осіб і полетів. Над Новоселицею літають ворожі літаки.

    "0-10" — Повідомлення тов. Голунова. За даними розвідки сього дня німці готують удар по Сторожинцю великою кількістют анків.

    "7-10" — За повідомленням прикордонного загону: на ділянках застави 18 і 19 ворог, чисельністю до полку веде наступ. На ділянці 15 застави ворог веде артилерійський вогонь.

    "10-15" — За повідомленням тов. Оптовца: з 4-х сторін обстріляно приміщення НКВС. У селі Юрківці обстріляли мотоцикліста, у нього обпалене обличчя і пробито вухо. В селі Добринівці обстріляли машину.

    "11-00" — За повідомленням тов. Трубникова: в цех Красноїльського заводу влучила бомба. Загинуло 4 людини.

    "11-30" — Заставнівський район запитує: “Як бути з 220 свинями відгодівельного пункту, яких немає чим годувати?”

    Черговий Обкому КП/б/У

    В. Молотов

    підпис

    /Солдатов/



    № 16 Інформаційний бюлетень Чернівецького обласного інспекторату поліції

    29 червня 1941 р.


    Ми дізнались про те, що росіяни 25 червня 1941 року провели в багатьох селах мобілізацію румунських громадян, які служили в румунській армії, яких в той самий день одягли у військову форму, озброїли та відправили на передову. Декілька з них наступного дня перетнули кордон та здались румунським солдатам у полон.

    З інформації, отриманої від російських солдат, які здалися румунам у полон, виходить, що перед початком румунсько-російської війни більшість селян планувалось депортувати до Сибіру, але після оголошення війни, росіяни відмовилися депортувати їх, посилаючи всіх на передову лінію фронту.

    Агент 1 і 4.



    № 17 Оперативні зведення про події, прояви та роботу органів та частин УНКВС по Чернівецькій області під час бойових дій за 22-29 червня 1941 року

    24-30 червня 1941 р.


    1. Бандокримінальні прояви

    Начальник Вижницького РВ НКВС – сержант міліції гр. Архіпенко повідомив, що в ніч на 23 червня ц. р. групою нелегалів був легко поранений із вогнепальної зброї активіст села Мілієве гр. Швейко Василь Іванович. Керівник групи нелегалів Нагорняк зник. Затримані Папір Іван, 1923 року народження, і Кузяк Дмитро, 1913 року народження, які брали участь у нападі на активіста Швейка В.І.

    23 червня ц. р. начальник Вижницького РВ НКВС повідомив, що в селах Вижницького району діє банда 12-15 осіб, мають місце людські жертви. Для знищення бандугрупування та вивчення подробиць цього повідомлення у Вижницький район виїхала оперативна група працівників НКДБ і НКВС.

    24 червня ц. р. о 8 год. 30 хв. у Вижницькому районі вбитий уповноважений райкому партії гр. Зорін під час вручення повідомлень військовозобов'язаним про явку на пункт збору. Вбивця Кубаки затриманий, разом з ним затримано ще 4 осіб, прізвища яких ще не встановлені.

    В цьому ж районі вбитий на дорозі поштар Кіфіта.

    23 червня ц. р. начальник Вашківецького РВ НКВС – молодший лейтенант міліції гр. Сєвєрцев повідомив, що в ніч на 23 червня бандугрупування чисельністю 12-15 осіб здійснило напад на поштове відділення Вашківецького району, але червоноармійцями був відбитий.

    Теж бандугрупування і того ж числа здійснило напад на ст. Банилів Вашківецького району. Бандитами важко поранений начальник станції гр. Соколов, який незабаром помер, і робітник зв'язку, прізвище якого ще не встановлено.

    В Герцаївському районі зареєстровано 5 випадків крадіжок злочинно-бандитським елементом покинутого майна із квартир, залишених під час ворожого обстрілу. У результаті вжитих заходів працівниками РВ НКВС злочинці з майном затримані та заарештовані.

    24 червня ц. р. в м. Сторожинець затримано гр. Павлюк Ірина Петрівна, яка вчинила крадіжку речей із покинутої квартири в м. Чернівці. Злочинниця заарештована.

    24 червня ц. р. о 22 год. 30 хв. в м. Чернівцях по вул. Бринковян затриманий Моспанчук Дмитро Георгійович, 1909 року народження, українець, який обстріляв автомобіль з червоноармійцями, що проїздив вулицею.


    2. Арешти за контреволюційну діяльність та агітацію

    24 червня ц. р. в м. Чернівці затримані: Кушнір Борис Васильович, 1915 року народження, і його сестра Клецько Євгенія Василівна, 1913 року народження. Під час обшуку у Кушніра Бориса вилучені фашистські свастики.

    23 червня ц. р. в м. Чернівці в дитбудинку № 1 затриманий Ізопеску Стефан Стефанович, 1915 року народження, румун, та його дружина Ізопеску Стефанія, яка проводила антирадянську агітацію серед вихованців дитбудинку.

    24 червня ц. р. працівниками 5-го відділення міліції затриманий Дейчек Іван Сільвестрович, 1912 року народження, за національністю — угорець. Під час особистого огляду у затриманого вилучені: кинджал, новий, у футлярі і румунські карти-плани.

    24 червня ц. р. в с. Великий Кучурів Чернівецького району група селян, близько 50-ти осіб, під керівництвом куркулів того ж села з'явились в сільраду та вимагала від голови сільради повернення грошей за облігації і поголів'я коней.

    Оперативна група з працівників НКВС І НКДБ, яка прибула на місце, затримала Кваснюка Назара Ніконовича, 1903 року народження, українця-куркуля та Промогле Марію Василівну, 1880 року народження, польку.

    Як встановлено слідством, Кваснюк і Промогле агітували селян села Великий Кучурів піти в сільраду та вимагати повернення грошей за облігації і коней.

    У селі Тисовець того ж району на воротах школи був виявлений фашистський знак, намальований учителем тієї ж школи, Прокоповичем Епомином Михайловичем, 1921 року народження, румуном і Прокоповичем Михайлом Костянтиновичем, 1886 року народження, українцем. Зазначені особи затримані та заарештовані.

    23 червня ц. р. по вул. Леніна в будинку № 16 працівниками НКВС затриманий Гентюк Степан Іванович, 1896 року народження, який під час повітряного нападу на місто сигналізував білим прапором з горища аптеки того ж будинку. Гентюк переданий в 97-у прикордонну частину НКВС.

    22 червня ц. р. затриманий колишній служитель культу Дорнеску, 1908 року народження, який в їдальні № 13 проводив антирадянську агітацію серед населення.

    За попередню добу військових дій, в Чернівцях заарештовано 35 осіб за контрреволюційні дії і антирадянську агітацію. Крім того, заарештовано соціально-небезпечних елементів: в минулому неодноразово засуджених за кримінальні прояви – 7 осіб.


    3. Боротьба з пожежами

    22 червня ц. р. о 5 год. 20 хв. на Чернівецькому військовому аеродромі авіабомбою ворога були пошкоджені ангари та інші споруди. Трьома машинами пожежної команди НКВС пожежа була негайно ліквідована.

    Того ж числа бомбами ворога підпалена Садагурська нафтобаза. Пожежа була ліквідована в особливо важких умовах, все пальне збережене.

    23 червня ц. р. в м. Чернівці на вул. Університетській упав збитий літак і спричинив пожежу, яка була негайно ліквідована.

    Того ж числа на Чернівецькому аеродромі бомбами ворога було підпалено бензиносховище в кількості 4-х резервуарів. 3,5 резервуари пального збережено.

    Від бомб ворога виникла пожежа в житловому будинку по вул. Білей № 18. Пожежа була негайно ліквідована.

    У селі Рогізна Садагурського району бомбами ворога був пошкоджений дах спиртосховища, пожежа ліквідована з недопущенням займання спирту.

    23 червня ц. р. на станції Лужани Садагурського району від скинутих ворогом бомб зруйновано вокзал і загорілося два потяги, з яких один вдалося врятувати.

    Того ж дня в м. Чернівці в гаражі кол. „Люкс” зайнялися 2 автомобілі, пожежа була негайно ліквідована.

    Крім перелічених вище випадків, мали місце займання житлових будинків, займання ліквідовані силами дільничних пожежних команд МПВО.

    24 червня ц. р. о 19 год. в селі Молниця виникла пожежа. Вогнем знищені всі будівлі 7 селянських господарств, згоріло 6 овець, 1 корова, кінь і два кабани. Жертв серед людей немає.

    Як встановлено попереднім розслідуванням, пожежа виникла від необережного поводженням з вогнем на подвір'ї селянина Сулика Івана Корнійовича.

    За попередні дні військових дій по м. Чернівці з метою попередження антирадянських кримінальних проявів, підсилена постова і патрульна служба, зокрема в нічний час.

    Для несення постової і патрульної служби по м. Чернівці кожного дня залучається: командного складу – 85 осіб і рядового складу – 60 осіб. Одночасно підсилена охорона урядових, радянських і партійних закладів.



    26 червня 1941 р.


    1. Бандокримінальні прояви

    За попередню добу на території Чернівецької області бандитські прояви не зареєстровані.

    25 червня ц. р. о 2 год. ранку в селі Михальча Чернівецького району у гр-ки Гафійчук Домніки Іллівни невідомими особами з двору викрадені дрібні речі домашнього вжитку та сільськогосподарський інвентар. У крадіжці підозрюється сусід Семенюк Назарій Степанович, куркуль. Розслідування триває.

    25 червня в м. Чернівці затриманий за хуліганські дії завідувач магазином № 49 міськхарчпроду Меч Пінкас Соломонович, 1911 року народження, уродженець м. Садагури. Під час виконання службових обов'язків, він виштовхував з магазину громадян покупців та вдарив кулаком в груди гр. Сорокіна Олександра Івановича, працівника залізничного транспорту. Хулігана взято під варту.

    25 червня ц. р. в м. Чернівці затримана з поцупленими речами гр. Гандаш Олена Іванівна, 1918 року народження, безробітна та без постійного місця проживання. Як встановлено слідством, Гандаш Олена 13 травня ц. р. за допомогою підібраних ключів скоїла крадіжку речей із квартири гр. Унгурян І.І. Речі повернуто власниці. Злодійку взято під варту.

    24 червня ц. р. продавець магазину № 36 міськхарчпроду Длугач Йосип Нахманович, 1905 року народження, єврей, користуючись службовим становищем, систематично продавав знайомим продукти харчування понад встановленій норми.

    24 червня ц. р. Длугач продав своїй знайомій 3 кг цукру і на місці злочину був викритий.

    Длугача взято під варту та передано до суду.

    25 червня ц. р. в порядку реалізації нерозголошуваних матеріалів в квартирі г-ки Апенцелор Піни Симонівни, яка проживає на вул. 10-го травня № 21, проведено обшук, в результаті якого знайдено: 120 кг муки і 15 кг цукру. Матеріалами слідства Апенцелор П.С. викрита в тому, що систематично ходить до магазинів і скуповує продукти понад встановлених норм.


    2. Вилучення зброї

    24 червня ц. р. в м. Чернівці, в квартирі Янковського Антона Івановича, за національністю — поляка, проведено обшук, виявлено кинджал іноземного виробництва і штик від російської гвинтівки, аптечні медикаменти, листівки з шрифтом іноземної мови із короною двоголового орла.

    Янковський взятий під варту і проводиться розслідування.

    25 червня ц. р. проведено обшук у квартирі Штерн Ігната Шульмовича, 1912 року народження, за національністю — єврея, який проживає на вул. Сторожинецькій № 1, виявлено штик і кинджал німецького виробництва. Штерн взятий під варту, проводиться розслідування.


    3. Арешти за контрреволюційну діяльність та агітацію

    В ніч на 25 червня ц. р. міліціонер 3-го міськвідділку міліції гр. Турчин затримав Василакі Василя Георгійовича, 1911 року народження, румуна, і Ковалюка Василя Івановича, 1884 року народження, румуна. Зазначені особи перерізали телефонні кабелі зв'язку військових частин. Затримані передані в УНКГДБ.

    25 червня ц. р. в м. Чернівці на ринку затримана гр. Черкез Марія Василівна, 1918 року народження, румунка, безробітна, за антирадянську агітацію серед населення на ринковій площі. Затримана Черкез М.В. направлена в НКДБ.

    25 червня ц. р. о 24 годині в районі дислокації військових частин м. Чернівці затриманий Лапер Лоренц Михайлович, 1920 року народження, за національністю — німець. В зв'язку з тим, що поведінка затриманого Лапера викликала виняткову підозру, його направлено в УНКДБ.

    25 червня в селі Великий Кучурів Чернівецького району дільничний уповноважений гр. Удодов затримав Кипишка Дмитра Георгійовича, 1909 року народження, куркуля, якого розшукували органи НКДБ за контрреволюційну діяльність.

    Кипишко переданий до райвідділу НКДБ.

    За попередню добу по м. Чернівці затримано 18 осіб за контрреволюційну діяльність та антирадянську агітацію.

    Затриманий нами 24 червня ц. р. за обстріл військового автомобіля Моспанчук Дмитро Георгійович, 25 червня при спробі втекти із КПЗ був важко поранений і направлений в тюремну лікарню.

    Упродовж попередньої доби по м. Чернівці проводилось посилене патрулювання і обходи. До цієї роботи було залучено, крім постових міліціонерів: рядового складу – 100 осіб, і командного складу – 89 осіб.

    З метою підвищення пильностіщодо охорони правопорядку в місті та виявлення осіб без документів, прописки та інших ворожих елементів 25 червня ц. р. в міських відділеннях міліції проведені спеціальні інструктивні наради з управбудинками, двірниками. Всього були присутніми на нарадах – 335 осіб.



    27 червня 1941 р.


    1. Бандокримінальні прояви

    За попередню добу на території Чернівецької області бандитські прояви не зареєстровані.

    25 червня ц. р. на території Вижницького району, в лісі біля села Банилів Руський, оперативною групою працівників НКВС і НКДБ, під час проведення операції з ліквідації банди трьох злочинців затримано та одного вбито. З боку оперативних працівників втрат нема.

    26 червня ц. р. начальник Вашківського РВ НКВС повідомив, що із села Березниці і Банилів Руський в ліс пішло 28-30 чол. дезертирів, які підлягали призову в Червону Армію, разом з ними пішов голова сільради села Березниці, як організатор цього угрупування.


    2. Арешти за контрреволюційну діяльність та агітацію

    26 червня ц. р. в м. Чернівці, в ресторані затриманий за антирадянську агітацію директор 19-ої школи Ленінського району м. Чернівці – Косташ Віктор Григорович, за національністю — румун, який перебуваючи в ресторані голосно заявив присутнім, що «незабаром Німеччина переможе і ми розіб’ємо Радянський Союз».

    Косташ взятий під варту, розслідування закінчено і передано в УНКДБ.

    26 червня ц. р. в м. Чернівці по вул. Руській о 10 годині вечора затримано гр. Мироцьку Василину Дмитрівну, 1895 року народження, румунку, працює буфетницею цегляного заводу № 3. Під час особистого обшуку у затриманої вилучено записи, написані олівцем, контрреволюційного змісту, направлені проти єврейської нації.

    26 червня ц. р. по вул. Руській на горищі будинку № 100 був затриманий Попович Євгеній, 1920 року народження, який мав при собі фотоапарат і 3 лампочки, перероблені для сигналізації під час повітряних нальотів.

    Затриманий Попович разом з вилученою апаратурою переданий в УНКДБ.

    В ніч на 27 червня ц. р. патрульними групами УНКВС під час обходу передмістя, поблизу Малої Станції знайдена листівка контрреволюційного змісту.

    26 червня ц. р. заарештована Лазарюк Катерина Дмитрівна, 1915 року народження, без визначеного роду занять, яка стоячи в черзі магазину на Єврейській вулиці, розповсюджувала серед громадян провокаційні чутки, направлені проти єврейської нації.

    26 червня ц. р. за контрреволюційну агітацію серед населення заарештована група чисельністю 4 особи:

  • Нікітюк Ярослав Дмитрович, 1921 р. н.
  • Погорецький Леопольд Філіксович, 1912 р. н.
  • Гузман Йосиф Миколайович, 1923 р. н.
  • ВайделенЯдвіч Альбертович, 1918 р. н.
  • Перелічені особи працюють на трикотажній фабриці № 9 і серед робітників фабрики також займались антирадянською агітацією.

    За попередню добу затримано по м. Чернівці за контрреволюційну діяльність та антирадянську агітацію 12 осіб. Крім того, 5 осіб затримано без документів, без постійного місця роботи та проживання.

    Того ж числа о 17 год. по вул. Миколай Філіпеску, буд. № 7 покінчила життя самогубством гр. Шатен Берта Мойсеївна, 1898 р. н. Тіло направлено в морг, проводиться розслідування Прокуратурою Сталінського району.

    26 червня ц. р. в м. Чернівці на вул. Сторожинецькій виявлено труп невідомої жінки з колотими ранами. Труп одягнений вселянський одяг. Вжито заходів по встановленню цієї особи.

    27 червня ц. р. о 4 год. 30 хв. надійшли повідомлення відповідальному черговому по УНКВС про те, що в районі цегельного заводу № 3 з горища обстрілюється цивільне населення та військові частини на марші. Після прибуття на місце з'ясувалось, що групою працівників НКДБ 3 особи зняті з горища і одну особу, під час проведення операції, знищено.

    Начальник Кіцманського РВ НКВС повідомив, що 26-го червня ц. р. з літаків ворога викинуті антирадянські листівки. Вжито заходів щодо вилучення листівок.

    В тому ж РВ НКВС дільничним уповноваженим в селі Кліводин затриманий куркуль – Пантелюк Тодор Михайлович, активний діяч і організатор партії кузистів.



    28 червня 1941 р.


    1. Теракти і бандокримінальні прояви

    Начальник Вижницького РВ НКВС повідомив, що 28 червня о 16 год. в селі Виженка, Вижницького району невідомими терористами з вогнепальної зброї важко поранено в область живота секретар сільради Клим Никифор Георгійович, 1912 року народження.

    Невідомими здійснено два вистріли з гвинтівки на той момент, коли секретар Клим знаходився на веранді сільради та ремонтував веломашину.

    Постраждалого направлено до лікарні, одночасно вжито заходів щодо розшуку та затримки бандитів.

    27 червня ц. р. по м. Сторожинець зареєстровано 4 квартирні крадіжки залишеного майна. Вжито заходів щодо затримання грабіжників з майном та взяття їх під варту.


    2. Арешти за контрреволюційну діяльність та агітацію

    В ніч на 28 червня ц. р. в селі Банилів Сторожинецького району уповноваженим Сидоренко заарештовані за контрреволюційну агітацію два німці: Айзнер та Газінкоп. Внаслідок проведеного обшуку у затриманих вилучені фашистські свастики і контрреволюційна література.

    Разом з матеріалами підозрювані передані до РВ НКДБ.

    28 червня ц. р. в м. Чернівці заарештована Рудиш Олена Германівна, 1865 року народження, румунка, має власний будинок у м. Чернівці, радянського паспорта немає. Рудиш затримали за антирадянську агітацію та, крім цього, з горища її будинку здійснено обстріл військовослужбовців. Затримана Рудиш була направлена у УНКДБ.

    Того ж числа в м. Чернівці, в ресторані по вул. Бринковяну працівниками міліції затриманий Кватковський Онуфрій Карлович, 1872 року народження, поляк, перебуваючи в ресторані, відверто проводив антирадянську агітацію. Кватковського заарештовано.

    У порядку реалізації нерозголошуваних матеріалів, отриманих від довірених осіб, заарештовані за контрреволюційну діяльність: Білоус Олександр Іванович, 1877 року народження, без визначеного роду занять, та Грек Марія Георгіївна, 1914 року народження, без визначеного роду занять, Пітей Олександр Георгійович, 1899 року народження, німець, безробітний, Домбровський ЕганамЙозифович, за національністю – поляк. Зазначені особи відверто проводили контрреволюційну агітацію серед населення і під час нальоту ворожої авіації махали білими хустками та висловлювались проти радянської влади.

    Начальник Заставнівського РВ НКВС повідомив, що 28 червня ц. р. о 14 год. була пошкоджена військова телефонна лінія між Заставною та Чернівцями. О 16 год. того ж числа зв'язок було відновлено.

    В тому ж районі 28 червня о 24 год. поблизу будівлі РВ НКВС і НКДБ був обстріляний червоноармійський патруль. Жертв немає.

    Вжито заходів щодо розшуку і затримання бандитів.

    28 червня ц. р. о 19 год. на вокзалі ст. Чернівці працівниками 4-го міськвідділу міліції заарештовані: директор Чернівецького заводу металовиробів Шумський Костянтин Семенович, 1885 року народження, начальник планового відділу того ж заводу Айзіксо Михайло Якович, 1904 року народження, головний бухгалтер заводу Авраменко Деонис Кирилович, 1914 року народження та начальник відділу постачання Кодеш Володимир Михайлович.

    Зазначені особи, прихопивши з собою 25803 крб. державних коштів з каси заводу втекли та намагались виїхати за межі Чернівецької області.

    Злочинці взяті під варту, проводиться розслідування.

    Начальник Вашківського РВ НКВС повідомив, що в селі Глиниця Вашківського району 28 червня ц. р. на річці Прут, під час сплаву лісу, втопився селянин, особу останнього ще не встановлено.

    Протягом минулої доби по м. Чернівці проводились посилені обходи і патрулювання. До цієї роботи було залучено: командного складу – 82 особи і рядового – 55 осіб.

    В результаті обходів та патрулювання по місту затримано: за контрреволюційну агітацію, демаскування і порушення правил поводження МПВО – 22 особи.



    30 червня 1941 р.


    За минулу добу бандитських та інших кримінальних проявів на території Чернівецької області не зареєстровано.

    29 червня ц. р. о 20 год. 45 хв. від скинутої ворогом авіабомби на аеродромі виникла пожежа – зайнялися три літаки, що перебували в ремонті.

    Пожежною службою НКВС пожежу було ліквідовано, три літаки згоріли, а майстерні врятовано.

    Вилучення антирадянського та кримінального елементу

    29 червня ц. р. заарештований Миронюк Стефан, 1918 року народження, румун, який висловлювався нецензурними словами на адресу радянської влади, вождів партії та уряду.

    Заарештований разом з матеріалами направлений в НКДБ.

    Того ж числа заарештовані за антирадянську агітацію: Романчук Іван Георгійович, 1924 року народження, і Паранчук Кароль Михайлович, 1902 року народження.

    Затримані Романчук і Паранчук разом з матеріалами направлені в УНКДБ.

    29 червня заарештований представник великого криміналітету, в минулому неодноразово засуджений Шляхицький Леопольд Васильович, працівник пивзаводу № 1 за контрреволюційну агітацію серед робітників заводу.

    29 червня ц. р. в м. Чернівці заарештований Прудіус Михайло Федорович, 1897 року народження, житель села Ленківці Садагурського району. Останній в м. Чернівці займався антирадянською пропагандою.

    29 червня ц. р. в порядку реалізації нерозголошуваних матеріалів заарештовані: за незаконне зберігання вогнепальної зброї Олоєр Василь Маркович, 1924 року народження, у останнього в димохідній трубі був виявлений пістолет іноземного зразка, та Доскалюк Микола Георгійович, також виявлено браунінг № 337178 та 7 бойових патронів.

    Заарештовані Олоєр та Доскалюк направлені в УНКДБ.

    29 червня ц. р. о 23 год. на дорозі між Садагурою та Чернівцями військовим патрулем було вбито невідомого. Особу вбитого ще не встановлено.

    29 червня ц. р. о 17 год. 25 хв., під час повітряного нальоту ворога, по вул. Братяну у дворі будинку № 10 виявлено труп дитини. Як з'ясувалось, дитину було вбито уламками від снаряду зенітної артилерії, який впав.

    Упродовж доби та особливо у нічний час по м. Чернівці проводились посилені патрулювання і оперативні обходи. До цієї роботи було залучено: командного складу – 86 осіб і рядового – 59 осіб.


    В. о. нач. управління НКВС Чернівецької області капітан державної безпеки

    Підпис

    Шашков



    № 18 Витяг з журналу бойових дій 17-го стрілкового корпусу XVIII Армії (за період з 22 червня по 4 липня 1941 року)

    не датовано


    1941 рік 22 червня


  • О4 годині 30 хвилин німецько-румунські війська порушили державний кордон та перейшли у наступ. Частини 17-го стрілецького корпусу зайняли оборону у наступних районах.
  • 96-а гірсько-стрілкова дивізія
  • 43-ій гірсько-стрілковий полк з І-им дивізіоном 146-го артилерійського полку – Мільча Гора.

    209-й гірсько-стрілковий полк з 543-ім гаубичним артилерійським полком, ІІ-им дивізіоном 146-го артилерійського полку і саперною ротою – висота 823 метри, що становить 2 кілометри північно-західніше Селятина, (винятково) ФинтинаАлбе.

    61-ий гірсько-стрілковий полк з ІІІ-им дивізіоном 146-го артилерійського полку – Сторожинець.

    155-ий гірсько-стрілковий полк – Берегомет, Жадова, Луківці.

    Штаб дивізії – Жадова.

  • 60-а гірсько-стрілкова дивізія
  • 224-ий гірсько-стрілковий полк з І-им дивізіоном 54-го артилерійського полку, ІІ-им дивізіоном 269-го корпусного артилерійського полку – Фонтина Альба, Тереблече, Глибока.

    358-ий гірсько-стрілковий полк з 2-им дивізіоном 54-го артилерійського полку, 3-им дивізіоном 269-го корпусного артилерійського полку – Джербоуц, Проботесечий, Семебрини.

    194-ий гірсько-стрілковий полк – Герца, річка Прут.

    350-ий гірсько-стрілковий полк в ударній групі дивізії – рубіж: висота 383 метра, Кучур Маре, (винятково) Волока

    Штаб дивізії – Волока

  • 164-а стрілкова дивізія
  • 742-ий стрілковий полк з 473-ім гаубичним артилерійським полком, 274-им корпусним танковим полком, 144-им окремим розвідувальним батальйоном – Новоселиця, Кріва, Білівці.

    531-ий стрілковий полк з 494-им артилерійським полком – Дрепкауци, Боганешти, (винятково) Котяла.

    620-ий стрілковий полк в ударній групі на рубежі: Ставчани, Долиняни

    Штаб дивізії – Долиняни.

  • 50-ий та 72-ий окремі саперні батальйони – Чернівці.

  • О 4 годині 30 хвилин авіація супротивника чотири рази наносила бомбові удари по аеродромах в місті Чернівці та Садгора. Виведено з ладу на наших аеродромах до 45-ти літаків.
  • О 6 годині ранку частини корпусу вступили в бій з військами супротивника, які перейшли державний кордон.
  • 96-а гірсько-стрілкова дивізія
  • 43-ій гірсько-стрілковий полк, спільно з прикордонними заставами, вступив у бій в районі: Селятин, пост Селятин з супротивником, чисельність якого ще не була визначена, завзято обороняючи державний кордон.

  • 60-а гірсько-стрілкова дивізія
  • 224-ий гірсько-стрілковий полк, спільно з прикордонними заставами, вів бій на рубежі: ФинтинаАлбе, Тереблече, маючи перед собою [чисельність ворога] близько піхотного полку, а в напрямку Финтина Альба, Бахринешти – близько шести батальйонів і біля Тереблече – близько двох полків.

    358-ий гірсько-стрілковий полк, спільно з прикордонними заставами, вів бій з незначними силами супротивника.

    194-ий гірсько-стрілковий полк вступив у бій в районі Герца, маючи перед собою [чисельність ворога] близько піхотної дивізії.

  • 164-а стрілкова дивізія
  • Частини дивізії вступили в бій з підрозділами супротивника, які переправились в районі Тарасівці, Ванчиківці та своїми активними діями відкинули супротивника на південний берег річки Прут.


  • > До 16-ої години супротивник силами до двох полків у напрямку Тереблече атакував наш стик і зайняв південну частину Тереблече.

  • До 24-ої години під натиском сил супротивника, які перевищували чисельністю, правофлангові підрозділи 224-го гірсько-стрілкового полку відійшли на новий рубіж. Супротивник заволодів ФинтинаАлбе (Біла Криниця) та Вовчинець.
  • Завдяки тому, що сили супротивника перевищували чисельністю, на ділянці 194-го гірсько-стрілецького полку німецько-румунським військам вдалось на декілька годин захопити містечко Герца. Але активні дії наших частин змусили супротивника відійти за лінію державного кордону.



    23 червня


  • Частини 17-го стрілкового корпусу протягом дня міцно утримували державний кордон, при цьому вели на деяких ділянках фронту бої з німецько-румунськими військами.
  • 96-а гірсько-стрілкова дивізія
  • 43-ій та 209-ий гірсько-стрілкові полки вели бої на рубежі: висота 1158 метрів (що на 4 кілометри південно-західніше від Петрівці), північний берег річки Сірет, маючи перед собою до півтори піхотних дивізій супротивника (відомості потребують перевірки).

    155-ий та 651-ий гірсько-стрілкові полки займають попереднє розташування. Супротивник на цій ділянці активності не проявляє.

  • 60-а гірсько-стрілкова дивізія
  • 224-ий, 358-ий та 194-ий гірсько-стрілкові полки вели бій на рубежі: Сірет, Дереки, (винятково) Новоселиця, відбиваючи неодноразові атаки супротивника, який намагався прорватись на ділянці Глибока і Герца в напрямку на Чернівці.

    Не дивлячись на чисельну перевагу супротивника, усі його спроби були відбиті рішучими контратаками частин дивізії.

  • 164-а стрілкова дивізія
  • До 18-ої [години] дивізії відбивали атаки піхоти і близько батальйону танків супротивника, який намагався переправитись через річку Прут. По всій ділянці фронту дивізії – рушнично-кулеметна перестрілка.

  • Решта частин корпусу, разом з відданими йому підрозділами, зберігають попереднє розташування.


  • 24 червня


  • Протягом дня частини корпусу відбили кілька атак супротивника.
  • На ділянці 96-ої гірсько-стрілкової дивізії, в районі Ізвор супротивник намагався атакувати оборону 43-го гірсько-стрілкового полку, але спільними діями наших підрозділів і прикордонників супротивника було відкинуто за лінію державного кордону.
  • 43-ій гірсько-стрілковий полк зайняв оборону на рубежі: північна окраїна Плоска, Селятин, висота 1300 метрів.

    209-ий і 651-ий гірсько-стрілкові полки займають рубіж: Красноїльськ, Петрівці, Нижні Петрівці.

    155-ий гірсько-стрілковийполк – в районі Берегомет, має одну роту в Шепіт Речіват, яка забезпечує лівий фланг 43-го гірсько-стрілкового полку.

  • 60-а гірсько-стрілкова дивізія
  • Протягом ночі частини дивізії контратаками відкинули супротивника за лінію державного кордону та від 19-ої години впевнено утримують оборону по лінії кордону.

  • Решта частин корпусу, разом з відданими йому підрозділами, зберігають попереднє розташування.


  • 25 червня


  • Частини 96-ої гірсько-стрілкової дивізії вздовж своєї смуги утримують оборону на лінії державного кордону.
  • Частини 60-ої гірсько-стрілкової дивізії протягом дня міцно утримують державний кордон. Окремими загонами протягом всього дня супротивник розпочинав наступ в районі ФинтинаАлбе і Герци. В районі Тереблече – затишшя.
  • Супротивник на всіх напрямках продовжує підтягувати свої резерви.

  • 264-та стрілкова дивізія впевнено утримує державний кордон вздовж північного берега річки Прут.


  • 26 червня


  • Частини 17-го стрілкового корпусу протягом всього дня завзято утримують державний кордон на всій протяжності фронту.
  • Вранці супротивник силами піхотного полку перейшов у наступ на рубежі: Шепіт, Кемереле, Селятин. Всі атаки були відбиті. На нашому боці залишилось 30 трупів супротивника.

    О 9.00 близько двох рот супротивника за підтримки артилерії і танків перейшли у наступ північніше Герци. Атака відбита.

    До 11.00 становище відновлено.



    27 червня


  • Частини 17-го стрілкового корпусу обороняли державний кордон на всій протяжності фронту корпусу, відбиваючи атаки супротивника.
  • Атаки в напрямку Красноїльськ, силою до двох батальйонів, і у напрямку Финтина Албе, силою до полку піхоти, відбиті з великими втратами для супротивника.

    В напрямку Ванчиківці невеликі загони супротивника намагались переправитись через річку Прут.

  • Частини 17-го стрілкового корпусу, продовжували займати попереднє розташування та протягом дня вжили заходи щодо вдосконалення оборонного рубежу та створення протитанкових опорних пунктів.


  • 28 червня


  • Частини 17-го стрілкового корпусу міцно обороняли державний кордон та вели розвідку у всіх напрямках.
  • Протягом дня супротивник в декількох місцях намагався атакувати наші позиції, але всі його спроби були відбиті.



    29 червня


  • Протягом дня частини 17-го стрілкового корпусу вели бої з супротивником, який перейшов у наступ. Всі його атаки були відбиті.
  • В районі Кимпулунг помічено велике скупчення піхоти супротивника. Встановлено наявність танків.



    30 червня


  • Положення частин 17-го стрілкового корпусу без змін. Супротивник намагався на кількох ділянках перейти в наступ, але був відкинутий.
  • В районі Віков-Верхній було чутно вночі шум моторів

  • 3. Нічнимипошукамичастин 60-ої гірсько-стрілковоїдивізії в напрямку Финтина Албе були захоплені в полон румунські частини.


  • 1 липня


  • Частини 17-го стрілкового корпусу утримували оборону на лінії державного кордону та вели бої по всьому фронту.


  • 2 липня


  • Частини 17-го стрілкового корпусу відбивали атаки супротивника і прийняли від прикордонників державний кордон.
  • Протягом дня відзначено активність ворожої авіації.



    3 липня


  • Частини 17-го стрілкового корпусу утримували супротивника на попередньому рубежі, відбиваючи неодноразові атаки.


  • 4 липня


  • Частини 17-го стрілкового корпусу вели бої на попередньому рубежі.
  • О 18-ій годині 10 хвилин отримано бойовий наказ XVIII армії № 06 від 3 липня 1941 року:
  • «Командиру 17-го стрілкового полку, командиру 189-ої стрілкової дивізії, командиру 119-го мінометного полку, коменданту Кам'янець-Подільського укріпленого району.

  • Супротивник готує атаку на всьому фронті армії, а на фронті ІХ армії форсував річку Прут на ділянці: Карпач, Скулиш і намагається розвинути успіх на північ між річками Прут і Дністер.
  • Праворуч ХІІ армія відступає на проміжний рубіж по річці Збруч і далі, лівим флангом на рубіж: Яреміци, Смотрич. Межа з нею попередня.
  • Ліворуч 55-ий стрілковий корпус організовує оборону річки Дністер, висуваючи одну дивізію на фронт: Калачківці, Новоушиця, Копайгород.

  • 17-му стрілковому корпусу з підлеглим Кам'янець-Подільським укріпленим районом і понтонним полком, який утримує переправу біля міста Хотин, організувати оборону на фронті: Смотрич, Гунів, річка Збруч до річки Дністер, по річці Дністер до Калачківці, Липкани і по річці Прут до Лопатник, для чого прикрити ар'єргардами фронт: Заставна, Чернівці, Новоселиця і відійти:
  • 96-ій гірсько-стрілковій дивізії на праве крило Кам'янець-Подільського укріпленого району по річці Збруч.
  • 60-ій гірсько-стрілковій та 164-ій стрілковій дивізіям на фронт: річка Дністер, Кіши, Ноужив, Лівинці, Липкани і по річці Прут до Лопатник»
  • Архів Міністерства Оборони СРСР. Ф. 7, оп. 3092, спр. 2, арк. 1-9. Примітка редакції: Назви населених пунктів рекомендовано в оперативних документах не відмінювати.