Лук’ян Кобилиця народився у 1812 році в селянській родині на хуторі Красний Діл, село Сергії Русько-Кимполунзького округу. Тривалий час мешкав у своєму обійсті в селі Плоска, розташованому неподалік Путили. Дружина Кобилиці, гуцулка з відомого у ті часи на Буковині роду Єрошок, замолоду вважалася першою красунею. Вже у 1843 році в них було шестеро дітей, проте ані документи, ані усні джерела не згадують про їхню подальшу долю. За деякими свідченнями, Кобилиця був досить заможним господарем.
Це були роки найлютішого австрійського абсолютизму на Буковині. Закріпачені селяни гнули свої спини під непосильним тягарем панщини і чиновницько-поміщицьких данин. Особливо люто гнобили селян поміщики Джурджуван і Ромашкан, які володіли десятками буковинських сіл.
У 1839 році селяни обрали Лук’яна Кобилицю уповноваженим громади, який протягом кількох років організовував подання скарг до окружної й галицької крайової адміністрацій та у вищі органи влади у Відні на утиски дідичів. Коли ж виявилось, що цісарська судова «справедливість» завжди була на боці поміщиків і чиновників, вкрай пригноблені селяни почали повставати проти такого ладу.
Перші масові бунти селян проти поміщиків та державних урядників вибухнули у 1843 році в Путилові та околиці. Їх організував Лук’ян Кобилиця. У відповідь на заборону селянам користуватися лісами, визнаними власністю дідичів, 22 сільські громади Русько-Довгопільської дільниці оголосили ліси та пасовища своєю власністю, усунули панську адміністрацію й припинили виконання панщини та інших повинностей, самочинно переобрали сільську старшину, вимагали переведення до категорії державних селян, домагалися заснування шкіл.
Перелякані поміщики повідомили про бунт у горах чернівецького старосту і той негайно вислав в ці села 900 чоловік війська. Путилівський бунт селян був жорстоко придушений,а Кобилиця був заарештований та ув’язнений.
Весною 1846 року буковинські селяни потай збиралися в лісах на наради, обговорюючи болючу справу панщини і поміщицької сваволі. На цих нарадах вирішено було написати до цісаря лист-скаргу на поміщиків і надіслати Кобилицею. Гроші на дорогу до Відня селяни збирали по селах навіть і на «лядському боці», тобто в Галичині. Це було на Великдень і збірники брали коло церков «по леву від паски» і все зібране несли до Кобилиці.
Куди їздив Кобилиця з листом — невідомо. Вернувся аж восени 1846 року. Він почепив у хаті на стіні якийсь великий друкований папір і сказав селянам, що це є даний йому цісарський патент, яким цісар повертає селянам усі давні права, землі, полонини та скасує панщину і панські суди. Звістка про патент швидко облетіла всі гори. Селяни сотнями приходили до Плоскої, щоб почути правду від Кобилиці.
В літку 1847 року його схопили жандарми на ярмарку в Путилові. Панський суд запроторив його у чернівецьку тюрму. У в’язниці просидів Кобилиця до травня 1848 року, коли під натиском революційних подій державний абсолютизм Австрії зазнав краху і цісар мусів скасувати панщину. На Буковині, однак, панщину скасовано було через три місяці і селяни всюди почали бунтувати проти поміщиків і урядників, які, мовляв, втаїли від народу «цісарський декрет».
В такій атмосфері відбувалися на Буковині перші вибори до Віденського парламенту. Депутатом у парламент селяни одностайно обрали свого любимця Кобилицю. В парламенті Лук’ян Кобилиця приєднався до лівої демократично-радикальної групи і разом з нею голосував за скасування панщини без відшкодування поміщикам.
У відповідь на обмежену селянську реформу 1848 в Галичині, на Буковині та Закарпатті в листопаді 1848 року, він очолив повстання гірських сіл Вижницької і Сторожинецької дільниць, які оволоділи спірними лісами й полонинами та оголосили їх своєю власністю, відмовилися платити за користування ними й коритися місцевим органам влади, взяли під контроль озброєних загонів гірські дороги. Охоплені повстанням сільськігромади в петиціях до австрійського парламенту (рейхстагу) домагалися залишення Буковини в складі Галичини всупереч вимогам румунської верхівки виділити її в окрему автономну адміністративну одиницю в складі Австрійської монархії. Повстання тривало до літа 1849 року й припинилося внаслідок застосування до повстанців військової сили, ув’язнення 10 селянських керівників, конфіскації майна. У квітні 1850 року Кобилиця був заарештований і висланий до м. Гура-Гумора (нині м. Гура-Хуморулуй, Румунія), де він помер унаслідок тяжкої хвороби, спричиненої катуваннями у в’язниці.
Постать мужнього селянського ватажка у визвольній боротьбі селян з поміщиками оспівана у народних пісняхі переказах. Ю.Федькович присвятив йому поему «Лук’ян Кобилиця».
Лист від 02 лютого 1839 року до окружного управління Буковини про підписання Лук’яном Кобилицею та селянами домініума Путила скарги на дідичів Флондора та Джурджувана, фото 1
|
Лист від 02 лютого 1839 року до окружного управління Буковини про підписання Лук’яном Кобилицею та селянами домініума Путила скарги на дідичів Флондора та Джурджувана, фото 2
|
Виписка з протоколу від 19 серпня 1843 року щодо розслідування справи проти Лук’яна Кобилиці, Василя Бирли, Уласа Фошкитата та ін., які у травні 1842 року на зборах громади Плоска закликали кріпаків відмовитись віддавати дідичу овець як повинність, фото 1
|
Виписка з протоколу від 19 серпня 1843 року щодо розслідування справи проти Лук’яна Кобилиці, Василя Бирли, Уласа Фошкитата та ін., які у травні 1842 року на зборах громади Плоска закликали кріпаків відмовитись віддавати дідичу овець як повинність, фото 2
|
Виписка з протоколу від 19 серпня 1843 року щодо розслідування справи проти Лук’яна Кобилиці, Василя Бирли, Уласа Фошкитата та ін., які у травні 1842 року на зборах громади Плоска закликали кріпаків відмовитись віддавати дідичу овець як повинність, фото 3
|
Виписка з протоколу від 19 серпня 1843 року щодо розслідування справи проти Лук’яна Кобилиці, Василя Бирли, Уласа Фошкитата та ін., які у травні 1842 року на зборах громади Плоска закликали кріпаків відмовитись віддавати дідичу овець як повинність, фото 4
|
Протокол від 10 та 16 листопада 1843 року щодо відмови селян Русько-Кимполунзького округу коритися новопризначеному мандатору Ласковському, про появу на зборах селян на чолі з Л.Кобилицею, про відмову на зборах коритися рішенню окружної управи щодо заборони виганяти єгерів із лісу, фото 1
|
Протокол від 10 та 16 листопада 1843 року щодо відмови селян Русько-Кимполунзького округу коритися новопризначеному мандатору Ласковському, про появу на зборах селян на чолі з Л.Кобилицею, про відмову на зборах коритися рішенню окружної управи щодо заборони виганяти єгерів із лісу, фото 2
|
Протокол від 10 та 16 листопада 1843 року щодо відмови селян Русько-Кимполунзького округу коритися новопризначеному мандатору Ласковському, про появу на зборах селян на чолі з Л.Кобилицею, про відмову на зборах коритися рішенню окружної управи щодо заборони виганяти єгерів із лісу, фото 3
|
Протокол від 10 та 16 листопада 1843 року щодо відмови селян Русько-Кимполунзького округу коритися новопризначеному мандатору Ласковському, про появу на зборах селян на чолі з Л.Кобилицею, про відмову на зборах коритися рішенню окружної управи щодо заборони виганяти єгерів із лісу, фото 4
|
Витяг з § 10 протоколу про хід придушення селянського заворушення в Русько-Кимполунзькому окрузі від 03 грудня 1843 щодо заходів, здійснених під час арешту Л.Кобилиці та інших «бунтарів», фото 1
|
Витяг з § 10 протоколу про хід придушення селянського заворушення в Русько-Кимполунзькому окрузі від 03 грудня 1843 щодо заходів, здійснених під час арешту Л.Кобилиці та інших «бунтарів», фото 2
|
Витяг з § 10 протоколу про хід придушення селянського заворушення в Русько-Кимполунзькому окрузі від 03 грудня 1843 щодо заходів, здійснених під час арешту Л.Кобилиці та інших «бунтарів», фото 3
|
Повідомлення від 04 грудня 1843 року про арешт Лук’яна Кобилиці, Івана Галиця, Йосипа Бирли та ін.
|
Звіт окружної управи Буковини про обрання депутатом рейхстагу від Вижницького виборчого округу Л.Кобилицю. Зазначається, що Л.Кобилиця має приблизно 40 р., говорить лише по-гуцульськи, був раніше судимим за підбурювання до бунту проти дідичів, фото 1, червень 1848 р.
|
Звіт окружної управи Буковини про обрання депутатом рейхстагу від Вижницького виборчого округу Л.Кобилицю. Зазначається, що Л.Кобилиця має приблизно 40 р.,говорить лише по-гуцульськи, був раніше судимим за підбурювання до бунту проти дідичів, фото 2, червень 1848 р.
|
Донесення комісара окружної управи Сиржистого від 30 листопада 1848 року про зібрання представників громад депутатом рейхстагу Л.Кобилицею 16 листопада 1848 року у Вижниці та збунтування ним громад, фото 1
|
Донесення комісара окружної управи Сиржистого від 30 листопада 1848 року про зібрання представників громад депутатом рейхстагу Л.Кобилицею 16 листопада 1848 року у Вижниці та збунтування ним громад, фото 2
|
Донесення комісара окружної управи Сиржистого від 30 листопада 1848 року про зібрання представників громад депутатом рейхстагу Л.Кобилицею 16 листопада 1848 року у Вижниці та збунтування ним громад, фото 3
|
Донесення комісара окружної управи Сиржистого від 30 листопада 1848 року про зібрання представників громад депутатом рейхстагу Л.Кобилицею 16 листопада 1848 року у Вижниці та збунтування ним громад, фото 4
|
Донесення комісара окружної управи Сиржистого від 30 листопада 1848 року про зібрання представників громад депутатом рейхстагу Л.Кобилицею 16 листопада 1848 року у Вижниці та збунтування ним громад, фото 5
|
Донесення комісара окружної управи Сиржистого від 30 листопада 1848 року про зібрання представників громад депутатом рейхстагу Л.Кобилицею 16 листопада 1848 року у Вижниці та збунтування ним громад, фото 6
|
Донесення комісара окружної управи Сиржистого від 30 листопада 1848 року про зібрання представників громад депутатом рейхстагу Л.Кобилицею 16 листопада 1848 року у Вижниці та збунтування ним громад, фото 7
|
Повідомлення президії Галицького намісництва від 14 лютого 1849 року про скасування депутатського мандату до австрійського парламенту представника Вижницького виборчого округу Л.Кобилиці і призначення виборів нового депутата
|
Лист делегатів буковинських громад від 27 червня 1849 року до цісаря Франца Йозефа щодо заперечення винуватості Л.Кобилиці, про несправедливе його переслідування та прохання дозволити йому повернутися додому, фото 1
|
Лист делегатів буковинських громад від 27 червня 1849 року до цісаря Франца Йозефа щодо заперечення винуватості Л.Кобилиці, про несправедливе його переслідування та прохання дозволити йому повернутися додому, фото 2
|
Лист делегатів буковинських громад від 27 червня 1849 року до цісаря Франца Йозефа щодо заперечення винуватості Л.Кобилиці, про несправедливе його переслідування та прохання дозволити йому повернутися додому, фото 3
|
Лист делегатів буковинських громад від 27 червня 1849 року до цісаря Франца Йозефа щодо заперечення винуватості Л.Кобилиці, про несправедливе його переслідування та прохання дозволити йому повернутися додому, фото 4
|
Повідомлення Буковинської окружної управи коломийському старості Баху про діяльність депутата рейхсрату Л.Кобилиці в гірських громадах, поширення ним інформації про припинення повноважень доміній, 12 грудня 1848 р., фото 1
|
Повідомлення Буковинської окружної управи коломийському старості Баху про діяльність депутата рейхсрату Л.Кобилиці в гірських громадах, поширення ним інформації про припинення повноважень доміній, 12 грудня 1848 р., фото 2
|
Повідомлення Буковинській окружній управі від окружного комісара Сиржистого про проведення депутатом рейхсрату Лук’яном Кобилицею зібрань в громаді Вашківці та агітації за скасування домініального управління, 1848 р., фото 1
|
Повідомлення Буковинській окружній управі від окружного комісара Сиржистого про проведення депутатом рейхсрату Лук’яном Кобилицею зібрань в громаді Вашківці та агітації за скасування домініального управління, 1848 р., фото 2
|
Повідомлення Буковинській окружній управі від окружного комісара Сиржистого про проведення депутатом рейхсрату Лук’яном Кобилицею зібрань в громаді Вашківці та агітації за скасування домініального управління, 1848 р., фото 3
|
Лист Лук’яна Кобилиці та Василя Берли депутатові австрійського парламенту Юрію Тимошу про становище на Буковині про знищення господарства Л.Кобилиці і про вимушеність переховуватись, 9 березня 1849 р., фото 1
|
Лист Лук’яна Кобилиці та Василя Берли депутатові австрійського парламенту Юрію Тимошу про становище на Буковині про знищення господарства Л.Кобилиці і про вимушеність переховуватись, 9 березня 1849 р., фото 2
|
Лист Лук’яна Кобилиці та Василя Берли депутатові австрійського парламенту Юрію Тимошу про становище на Буковині про знищення господарства Л.Кобилиці і про вимушеність переховуватись, 9 березня 1849 р., фото 3
|
Донесення старшого стрільця Завадинського від 11 квітня 1849 року Буковинській окружній управі про перебування Л.Кобилиці та його агентів Бирли, Миронюка в околицях Берегомету, про підбурення мешканців проти урядовців, фото 1
|
Донесення старшого стрільця Завадинського від 11 квітня 1849 року Буковинській окружній управі про перебування Л.Кобилиці та його агентів Бирли, Миронюка в околицях Берегомету, про підбурення мешканців проти урядовців, фото 2
|
Донесення старшого стрільця Завадинського від 11 квітня 1849 року Буковинській окружній управі про перебування Л.Кобилиці та його агентів Бирли, Миронюка в околицях Берегомету, про підбурення мешканців проти урядовців, фото 3
|
Лист до Буковинського окружної президії від делегатів громад Русько-Кімполунзького округу із запереченням вини депутата Л.Кобилиці та проханням створити окружну комісію для об’єктивного розслідування справи, 11 серпня 1849 р., фото 1
|
Лист до Буковинського окружної президії від делегатів громад Русько-Кімполунзького округу із запереченням вини депутата Л.Кобилиці та проханням створити окружну комісію для об’єктивного розслідування справи, 11 серпня 1849 р., фото 2
|
Лист до Буковинського окружної президії від делегатів громад Русько-Кімполунзького округу із запереченням вини депутата Л.Кобилиці та проханням створити окружну комісію для об’єктивного розслідування справи, 11 серпня 1849 р., фото 3
|
Лист жителів громади Берегомет над Сіретом до Буковинської крайової президії з проханням звільнити від арешту Л.Кобилицю і вжити заходи проти зловживань дідичів над жителями гірських місцевостей Буковини, 12 серпня 1850 р., фото 1
|
Лист жителів громади Берегомет над Сіретом до Буковинської крайової президії з проханням звільнити від арешту Л.Кобилицю і вжити заходи проти зловживань дідичів над жителями гірських місцевостей Буковини, 12 серпня 1850 р., фото 2
|
Скарга від імені делегатів громад Русько-Кимполунзького округу до цісарсько-королівського суду із проханням справедливого розслідування справи Л.Кобилиці, 28 січня 1851 р., фото 1
|
Скарга від імені делегатів громад Русько-Кимполунзького округу до цісарсько-королівського суду із проханням справедливого розслідування справи Л.Кобилиці, 28 січня 1851 р., фото 2
|
Скарга від імені делегатів громад Русько-Кимполунзького округу до цісарсько-королівського суду із проханням справедливого розслідування справи Л.Кобилиці, 28 січня 1851 р., фото 3
|
Скарга від імені делегатів громад Русько-Кимполунзького округу до цісарсько-королівського суду із проханням справедливого розслідування справи Л.Кобилиці, 28 січня 1851 р., фото 4
|