Микола Віталійович Лисенко

(До 170-ї річниці від народження українського композитора)

Микола Лисенко народився 22 березня 1842 р. в селі Гриньки (нині Глобинського району Полтавської області). З ім'ям Лисенка пов'язана доба становлення професійної музики, театру та мистецької освіти в Україні.

Нащадок давнього шляхетського роду, Лисенко поєднав у собі заповідану предками відданість національній ідеї та хист до державницько-просвітницької діяльності з непересічним музичним обдаруванням, ставши в Україні на чолі мистецьких змагань середини XIX — початку XХ ст.

В дев'ять років Микола написав свій перший музичний твір — граційну "Польку", видану батьком у подарунок до дня народження сина.

Остаточно національне самовизначення Лисенка відбулося у 14 років, коли, гостюючи з троюрідним братом Михайлом Старицьким у дядька Андрія Романовича, вони цілу ніч читали заборонені вірші Тараса Шевченка, "захоплюючись і формою, і словом, і сміливістю змісту". "Лисенко, що звик до російської чи французької мови, був особливо зачарований музичною звучністю і силою простого народного слова", — згадував Михайло Старицький.

Основний внесок Лисенка в національну культуру становить збирання скарбів народної музики, дослідження та опрацювання їх, повернення їх народові "у вишуканій мистецькій оправі" й розбудова на основі народного мелосу національної музичної професійної мови. Вокально-хорова спадщина Лисенка, окрім трьох кантат і 18 хорів на Шевченкові тексти, включає ще 12 оригінальних хорових творів на тексти українських поетів. Причому два з них — "Жалібний марш" на слова Лесі Українки і кантата "До 50-х роковин смерті Т. Шевченка" — також присвячені Кобзареві.

Від 1862 р. Лисенко щорічно організовує концерти пам'яті Т. Шевченка, що, до речі, породжує нову концертну форму — змішаний концерт. Сам композитор виступає в цих концертах як піаніст і хоровий диригент. Звучать його обробки й авторські твори, композиції інших авторів на слова Шевченка та інших поетів, вірші Т. Шевченка і фрагменти з вистав за його творами. Нині така концертна форма для нас звична. Але в Україні вона бере початок саме від лисенківських концертів.

Наприкінці життя — у 1908 р. — Лисенко очолив першу легальну українську громадсько-політичну організацію "Київський український клуб" та засновану в 1906 р. першу всеукраїнську організацію — "Об'єднаний комітет по спорудженню пам'ятника Т. Г. Шевченку в Києві", на адресу якого надходили кошти від концертів і благодійні внески з Австралії, Америки, Канади, не кажучи вже про всю Європу.

Не меншою за впливом на розвиток української культури була й театральна діяльність Лисенка. Він є одним із фундаторів українського професійного театру, зокрема і оперного. Написав 11 опер, а співпрацюючи з трупами корифеїв українського театру, уклав музику ще до 10 драматичних вистав. Головного свого дітища — опери "Тарас Бульба" — композитор так на кону й не побачив, незважаючи на пропозицію П. Чайковського сприяти постановці її на московській сцені. Натомість надзвичайною популярністю користується й досі "Лисенкова" "Наталка Полтавка", якої він фактично не писав. Композитор зазначає в передмові до першого видання (1886), що лише "уклав клавір" із найпопулярніших мелодій, які використовувались в улюбленій ще з часів І. Котляревського "народній виставі". Один із найкращих піаністів-віртуозів свого часу, Лисенко залишив понад 50 фортепіанних творів.

Не випадково 1903 р. відзначення 35-літньої творчої діяльності М. Лисенка перетворилось на демонстрацію величі української культури, об'єднавши націю від селянина до митця, від зросійщеного чиновника до політичного емігранта.

Видатний композитор двічі відвідав Буковину. Вперше Лисенко прибув до Чернівців 10 грудня 1903 р. Увечері того ж дня в українському народному домі композиторові був вручений диплом почесного члена товариства «Буковинського бояна», виготовлений художником Миколою Івасюком. Святковий концерт із творів ювіляра і галицьких та буковинських композиторів удостоївся визнання Миколи Віталійовича.

Вдруге гість прибув до Чернівців 4 травня 1904 р. Під його особистим керівництвом відбулися генеральні репетиції хору «Бояна», а 6 травня в залі «Музичного товариства» розпочалося свято, на якому співацьке товариство «Руський міщанський хор» дало концерт.
Пам'ятні відвідини видатним композитором Чернівців мали значний вплив на українські товариства, на розвиток всього мистецького життя Буковини, зокрема музичного. Ця подія значно піднесла авторитет української пісні і музики в очах інших народностей краю.

В експозиції виставки представлені матеріали місцевої періодичної преси 1903 – 1932 рр., які розповідають про життя та діяльність Миколи Віталійовича Лисенка, його перебування на Буковині, вшанування його особистості нашими краянами за життя композитора, а також після його смерті.

Вітальний лист від буковинських українців, адресований М.В.Лисенку з нагоди 35-ї річниці його творчої діяльності (грудень 1903)	Стаття газети «Буковина»: «Лисенкове свято в Чернівцях» про концерт, присвячений 35-річчю творчої діяльності М.В. Лисенка в Чернівцях (25.04/08.05.1904 p.) Фото 1	Стаття газети «Буковина»: «Лисенкове свято в Чернівцях» про концерт, присвячений 35-річчю творчої діяльності М.В. Лисенка в Чернівцях (25.04/08.05.1904 p.) Фото 2
Повідомлення про діяльність музичної школи ім.М.В. Лисенка в Чернівцях, заснованої у 1904 р., опубліковане на шпальтах газети «Буковина» (14 серпня 1907р.)	Науково-публіцистична стаття п. Ладько «Українська музика і Лисенко як її представник», опублікована в газеті «Буковина» (10/24.05.1908 р.) Фото 1	Науково-публіцистична стаття п. Ладько «Українська музика і Лисенко як її представник», опублікована в газеті «Буковина» (10/24.05.1908 р.) Фото 2
Науково-публіцистична стаття п. Ладько «Українська музика і Лисенко як її представник», опублікована в газеті «Буковина» (10/24.05.1908 р.) Фото 3	Стаття газети «Буковина»: «Українське свято»(про виступ М.В. Лисенка на відкритті «Українського клюбу» в м.Київ) (08/21.10.1908 р.) Фото 1	Стаття газети «Буковина»: «Українське свято»(про виступ М.В. Лисенка на відкритті «Українського клюбу» в м.Київ) (08/21.10.1908 р.) Фото 2
Стаття газети «Буковина»: «Українське свято»(про виступ М.В. Лисенка на відкритті «Українського клюбу» в м.Київ) (08/21.10.1908 р.) Фото 3	Стаття літературно-педагогічної газети «Каменярі»: «В десяті роковини смерті Миколи Лисенка (10.03.1842 – 06.11.1912)» Фото 1	Стаття літературно-педагогічної газети «Каменярі»: «В десяті роковини смерті Миколи Лисенка (10.03.1842 – 06.11.1912)» Фото 2
Стаття газети «Час»: «Миколі Лисенкові» (2 червня 1929 р.)	Пам'ятка та програма святкового вечора, організованого українським музичним і співочим товариством «Буковинський кобзар» на вшанування пам'яті Миколи Лисенка (2 червня 1929 р.) Фото 1	Пам'ятка та програма святкового вечора, організованого українським музичним і співочим товариством «Буковинський кобзар» на вшанування пам'яті Миколи Лисенка (2 червня 1929 р.) Фото 2
Пам'ятка та програма святкового вечора, організованого українським музичним і співочим товариством «Буковинський кобзар» на вшанування пам'яті Миколи Лисенка (2 червня 1929 р.) Фото 3	Стаття газети «Час»: «Свято в пам'ять Лисенка» (4 червня 1929 р.)	Стаття проф.С.Русової «М.В. Лисенко 1912 - 1932» (про концерт в м.Прага, присвячений 20-м роковинам смерті видатного композитора) 15 листопада 1932 р.
Грамота прийняття до музичної школи ім.М.Лисенка в Чернівцях не датовано (не раніше 1904 – не пізніше 1910)	Пам'ятка учня музичної школи ім.М.Лисенка в Чернівцях не датовано (не раніше 1904 – не пізніше 1910) Фото 1	Пам'ятка учня музичної школи ім.М.Лисенка в Чернівцях не датовано (не раніше 1904 – не пізніше 1910) Фото 2