Відповідно до запису у Книзі перепису населення міста Чернівці за 1890 рік, яка зберігається у Державному архіві Чернівецької області, Августа Кохановська народилася 06 липня 1868 року в Садгорі у сім'ї чиновника Йозефа і Вікторії Кохановських. В сім’ї вона виросла в атмосфері поваги до українства і в дорослому віці перейнялася дослідженнями українського образотворчого мистецтва.
Невдовзі родина виїхала до Кимпулунга, де Августа провела дитинство та юність. У 1885 році вони повернулися до Чернівців, де батько отримав посаду в раді окружної управи. Там для Августи відкрилися нові можливості. Вона почала брати перші уроки малювання у художника Тадеуша Суліми фон Попєля, який свого часу навчався у Краківській академії мистецтв.
У 1894-1899 Августа Кохановська навчалася у Віденській школі декоративного та прикладного мистецтва, «Kunstgewerbeschule des K.K. Osterr. Museums fur Kunst und Industrie in Wien». Під час студіювання живопису у Відні Кохановська слідкувала за літературним і громадсько-політичним життям України, читала твори І. Франка, О. Маковея, праці Ф. Колесси. З оповіданнями своєї подруги Ольги Кобилянської, знайомилася однією з найперших ще в рукописах.
Після 5 років навчання Кохановська повернулася до Чернівців. Під впливом українського оточення вона захопилася дослідженням життя та народного гуцульського мистецтва. Художниця багато подорожувала Буковиною. Щоб якомога детальніше розгледіти побут буковинських селян, вона піднімалася до найвищих гірських поселень. Цікавилася навіть найменшими подробицями обстановки, одягу, ремесел, записуючи, а здебільшого замальовуючи свої спостереження. Всі здобуті матеріали та враження Кохановська перенесла на свої картини: «Повернення гуцулів з ярмарку» (1906), «Старий гуцул» (1910), «Гуцул із сапою» та «Гуцули в дорозі» (обидві кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).
Кохановська працювала в академічній манері, у таких жанрах, як портрет, пейзаж, сюжетна композиція ілюстрації; у техніках: олії, акварелі, пастелі, гуаші, вугілля, олівця. Багатогранний талант художниці проявився і в галузі книжкової графіки. Відомо, що вона оформляла книги українських письменників, насамперед своєї найближчої подруги О. Кобилянської, зокрема її оповідання, що увійшли до збірки «Малоруські новели».
Її статті публікувалися у 1898-1908-х рр. у кількох випусках віденського «Журналу австрійського народного мистецтва». На її народознавчі праці, які вона власноруч ілюструвала, посилалися ще на початку століття. Також, брала участь у виставках у Чернівцях, на інтернаціональній виставці мисливства у Відні (1910) її твори були відзначені дипломом, а у 1912 році вона отримала від ерцгерцога Карла Франца Йозефа золоту брошку.
Крім живопису та етнографії, Августа Кохановська також переймалася проблемами реставрації храмів та монастирських споруд. Відповідно до документів австрійського періоду, що зберігаються у Держархіві Чернівецької області, у 1910 році А. Кохановській було надано стипендію від Міністерства культури і освіти у розмірі 800 крон для вдосконалення знань у галузі реставрації будівель монастирів на Буковині. Крім того, в неї було ще й офіційне завдання від уряду щодо реставрації внутрішніх образів-малюнків у монастирі Путна на Південній Буковині.
Сьогодні твори А. Кохановської експонуються в Чернівецькому обласному художньому музеї, а також представлені в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї та Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської. Померла Августа Кохановська в польському місті Торунь 7 грудня 1927 року.
![]() Інформація буковинської крайової управи щодо запиту Августи Кохановської від 23 травня/05 червня 1904 року про отримання оплати за реставрацію ікон в монастирі |
![]() Августа Кохановська. 1885-1886. Чернівці. Ательє Gebrüder König. |
![]() Повідомлення про смерть Августи Кохановської у часописі «Рідний край» від 08 січня 1928 року |