Головна сторінка / до 155-ї річниці від народження історика, етнографа, археолога і педагога д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля
Виставка до 155-ї річниці від народження історика, етнографа, археолога і педагога д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля (1866 - 1930)
Раймун Фрідріх КАЙНДЛЬ походив із родини німецького колоніста. Його дід Йозеф, пекар, перебрався з Долішньої Австрії до Снятина, де у 1820 році народився Антон Кайндль, батько історика. Здобувши освіту на вчительських курсах, Антон Кайндль працював учителем малювання у Чернівецькій головній школі, а згодом в учительській семінарії. Як людина різнобічних і практичних здібностей, він займався і підприємництвом, збудував власний млин і заснував кахлеву "фабрику". Мати, Ернестіна з Вінклерів, походила із збіднілого дворянського роду з Франкфурта-на-Майні. Ця обставина вплинула на майбутнього історика, який, будучи австрійцем по батькові і німцем по матері, почував себе з юних літ уособленням єдності німців Австрії та Німеччини.
Навчався у Першій цісарсько-королівській державній гімназії в Чернівцях, яку з відзнакою закінчив 22 червня 1885 р.
У жовтні 1885 року Кайндль вступив до філософського факультету Чернівецького університету, де 8 семестрів поспіль слухав лекції з історії, географії та германістики. Влітку 1891 р. закінчив навчання в університеті, здавши іспити на вчителя історії та географії середньої школи. Після цього він пропрацював один учбовий рік як стажист у Чернівецькій вищій гімназії, а з осені 1892 р. розпочав педагогічну діяльність, як суплент (тобто молодший вчитель) у Чернівецькій православній вищій реальній школі. Ще в червні цього ж року Р. Ф. Кайндль склав іспит на вчителя німецької мови.
Водночас молодий науковець здобував і вчені ступені. 3 грудня 1891 р. він захистив докторську (промоційну) роботу на тему "Zur Passio Adalperti Martiris" ("До страждання мученика Альберта") й отримав ступінь доктора філософії. Його науковим керівником був професор Йоган Лозерт (1846-1936). Серед інших університетських вчителів Кайндля, які мали вплив на його подальшу дослідницьку діяльність, потрібно назвати професора австрійської історії Ф. Ціглауера фон Блюменталя (1829-1906).
Отримавши державну і крайову стипендії для продовження фахового навчання, Р. Ф. Кайндль взяв відпустку і записався позаштатним слухачем XIX-го курсу Інституту австрійських історичних досліджень у Відні. Перебуваючи в столиці, він працював над написанням докторської дисертації, яку захистив 15 липня 1893 р. у Чернівецькому університеті.
Наприкінці 1893 р. побачила світ фунда¬ментальна праця Кайндля «Гуцули: їхнє життя, звичаї та народні перекази», - результат багаторічних етнографічних експедицій дослідника в Карпатські гори.
Тоді ж Р. Ф. Кайндль поновився на посаді суплента вищої ре-альної школи, в якій працював до 31 травня 1896 р. Там він викладав історію та німецьку мову, а також був класним керівником. Крім виконання обов'язкової навчальної програми, Р. Ф. Кайндль проводив з дітьми пішохідні краєзнавчі екскурсії по місту й околицях, оглядаючи історичні місця та прививаючи дітям інтерес і любов до рідного краю.
26 травня 1896 р. міністерство освіти та культів призначи¬ло Р. Ф. Кайндля головним учителем (професором) Чернівець¬кої учительської семінарії, де він працював до початку 1901 р. Наприкінці 1880-х та у 1890-х роках брав участь в етнографічних, а також археологічних експедиціях Буковиною та сусідніми регіонами. У 1910-1911 рр., він став деканом, а в грудні 1912 р. - ректором Чернівецького університету.
Зважаючи на те, що Р. Ф. Кайндль був чудовим знавцем іс-торичних джерел, міністр внутрішніх справ Австрії призначив його 29 червня 1913 р. консерватором архівної ради Букови¬ни строком на 5 років. Тобто, вчений очолив крайовий архів, створений ще 1907 року на чолі з професором кафедри історії Східної Європи В. Мильковичем.
Поряд із роботою учителя, викладача і лектора в галузі ав-стрійської історії вчений віддавав багато сил і часу буковинсько¬му краєзнавству, етнографії та фольклористиці. Вже на ранньо¬му етапі наукової діяльності Р. Ф. Кайндль був дуже плідним ав¬тором, який майже щорічно видавав монографії й активно пуб-лікував численні статті та повідомлення в австрійських, німець-ких, львівських і чернівецьких часописах. Частина його праць добре ілюстрована фотографіями і малюнками, оскільки вчений освоїв мистецтво фотографування й мав хист до малювання. Крім досліджень у галузі історії, етнографії та фольклори-стики, вчений вивчав археологічні пам'ятки Буковини і став піонером у проведенні розкопок середньовічних українських старожитностей краю, зокрема літописного давньоруського міста Василева на Дністрі.
З іншого боку, Р Ф. Кайндль цікавився новітньою українською літературою, особливо творчістю Ю. Федьковича. Він знайшов і опублікував 6 невідомих листів письменника з передмовою та ґрунтовними коментарями.
Р. Ф. Кайндль добре знав українську мову та її діалекти. У спілкуванні з людьми дослідник був простим, відкритим та ввічливим. Із сердечністю і любов'ю він писав про життя укра-їнських селян й досить об'єктивно висвітлював їхнє становище.
Водночас Р. Ф. Кайндль був активним діячем німецької гро-мади краю. Він відстоював ідею єднання та культурного розвит¬ку німецького населення Карпатського регіону, поважаючи при цьому такі ж права інших народів. Кайндль брав діяльну участь у створенні Товариства християнських німців на Буковині, яке постало 2 квітня 1897 р.
У березні 1911 р. Р. Ф. Кайндль очолив Товариство християн-ських німців, що дало новий імпульс до його активного розвит¬ку. Новий голова звернув велику увагу на розширення зв'язків товариства, тому за його головування товариство активно спів-працювало з іншими культурними союзами: німецьким шкіль¬ним товариством, товариством німців за кордоном та іншими.
1914 рік приніс суттєві зміни у життя Р. Ф. Кайндля, як і в життя всього краю. Після початку Першої світової війни, коли у вересні 1914 р. Буковину зайняла російська армія, він будучи проректором Чернівецького університету організував допомогу для німців-біженців. Через декілька тижнів Кайндль зрозумів, що йому загрожує депортація до Росії, тому він виїхав до Румунського королівства, а звідти вже дістався до Відня. Там Р. Ф. Кайндль майже рік займався наданням допомоги біженцям з Карпат¬ського регіону. На початку зимового семестру 1915/1916 років професора Кайндля запросили очолити кафедру історії Австрії університету м. Ґрац, що в Штаєрмарку. Там вчений працював аж до смерті 14 березня 1930 р., що сталася внаслідок серце¬вого нападу у Вальтендорфі під Ґрацом. Похований на цвинтарі св. Леонарда м. Грац.
Незадовго до смерті професор Кайндль написав розділ про німецькомовне пись¬менство Буковини до ґрунтовної «Історії німецько-австрійської літератури», в якому підкреслив самобутність і оригінальність німецькомовної творчості Ю. Федьковича.
Звітна інформація Чернівецького міського магістрату, надіслана Крайовій шкільній раді Буковини про склад сім'ї та матеріальне становище вдови Антона Кайндля Ернестіни, 10 жовтня 1879 р. Фото 1 |
Звітна інформація Чернівецького міського магістрату, надіслана Крайовій шкільній раді Буковини про склад сім'ї та матеріальне становище вдови Антона Кайндля Ернестіни, 10 жовтня 1879 р. Фото 2 |
Листування Чернівецького міського магістрату з Крайовою шкільною радою Буковини про видачу вдові Ернестіні Кайндль матеріальну допомогу для виховання дітей, фото 1, 1879 р. |
Листування Чернівецького міського магістрату з Крайовою шкільною радою Буковини про видачу вдові Ернестіні Кайндль матеріальну допомогу для виховання дітей, фото 2, 1879 р. |
Біографічні відомості та відомості про успішність з класного журналу учня 8-о класу І-ї державної гімназії м. Чернівці Раймунда Кайндля за 1884/1885 навчальний рік, фото 1, 1885 р. |
Біографічні відомості та відомості про успішність з класного журналу учня 8-о класу І-ї державної гімназії м. Чернівці Раймунда Кайндля за 1884/1885 навчальний рік, фото 2, 1885 р. |
Біографічні відомості та відомості про успішність з класного журналу учня 8-о класу І-ї державної гімназії м. Чернівці Раймунда Кайндля за 1884/1885 навчальний рік, фото 3, 1885 р. |
З історії міста Чернівці та його околиць. Чернівці, 1888. Титул. |
Відомості з переписних листів за результатами перепису населення за 1890 рік по м. Чернівці щодо складу сім'ї та біографічних відомостей Ернестіни Кайндль та членів її сім'ї, які проживали в будинку під номером 58 по вулиці Нового Світу (нині Т. Шевченка), фото 1, 1890-1891 рр. |
Відомості з переписних листів за результатами перепису населення за 1890 рік по м. Чернівці щодо складу сім'ї та біографічних відомостей Ернестіни Кайндль та членів її сім'ї, які проживали в будинку під номером 58 по вулиці Нового Світу (нині Т. Шевченка), фото 2, 1890-1891 рр. |
Витяг з письмового домашнього завдання випускника філософського факультету Р. Ф. Кайндля з історії на тему «Проведення аналізу трьох біографій як першоджерел життя Святого Адальберта, єпископа Празького» з метою здобуття права на викладання історії в гімназіях та реальних школах, фото 1, 01 червня 1890 р. |
Витяг з письмового домашнього завдання випускника філософського факультету Р. Ф. Кайндля з історії на тему «Проведення аналізу трьох біографій як першоджерел життя Святого Адальберта, єпископа Празького» з метою здобуття права на викладання історії в гімназіях та реальних школах, фото 2, 01 червня 1890 р. |
Автобіографія випускника філософського факультету Р. Ф. Кайндля, 1890 р. |
Переписка державної гімназії міста Чернівці з Міністерством Культів і Просвітництва щодо допуску викладача Раймунда Кайндля до проходження практики в гімназії, фото 1, липень 1891 р. |
Переписка державної гімназії міста Чернівці з Міністерством Культів і Просвітництва щодо допуску викладача Раймунда Кайндля до проходження практики в гімназії, фото 2, липень 1891 р. |
Переписка державної гімназії міста Чернівці з Міністерством Культів і Просвітництва щодо допуску викладача Раймунда Кайндля до проходження практики в гімназії, фото 3, липень 1891 р. |
Копія указу цісарсько-королівського намісництва, надіслана Віденському цісарсько-королівському ощадбанку щодо здійснення банком щомісячної виплати стипендії д-ру Раймунду Фрідріху Кайндлю для поглибленого вивчення історії та географії в інституті дослідження австрійської впродовж 1892/1893 навчального року. 21 листопада 1892 р. Фото 1 |
Копія указу цісарсько-королівського намісництва, надіслана Віденському цісарсько-королівському ощадбанку щодо здійснення банком щомісячної виплати стипендії д-ру Раймунду Фрідріху Кайндлю для поглибленого вивчення історії та географії в інституті дослідження австрійської впродовж 1892/1893 навчального року. 21 листопада 1892 р. Фото 2 |
Розподіл поселень на Буковині. Відень, 1892. Титул. |
Звіт про роботу з краєзнавства Буковини за 1893 рік. Чернівці, 1893. Титул. |
Здобуття Буковини Австрією. Доповідь. Чернівці, 1894. Титул. |
Історія Буковини. Розділ перший. Від найдавніших часів до утворення Молдавського князівства (1342). Чернівці, 1896. Титул. |
Звернення д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля до Крайової шкільної ради Буковини з обґрунтуванням щодо необхідності придбання його роботи «Історія Буковини» з метою забезпечення цим дослідженням бібліотеки та навчальні заклади Буковини, 01 листопада 1897 р. Фото 1 |
Звернення д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля до Крайової шкільної ради Буковини з обґрунтуванням щодо необхідності придбання його роботи «Історія Буковини» з метою забезпечення цим дослідженням бібліотеки та навчальні заклади Буковини. 01 листопада 1897 р. Фото 2 |
Повідомлення центральної австрійської комісії з охорони історичних пам'яток про призначення доцента Раймунда Кайндля уповноваженим комісії на Буковині, |
Повідомлення міністерства освіти та віровизнань, адресоване Буковинській крайовій управі щодо призначення д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля на посаду дійсного вчителя православної реальної школи в Чернівцях з 01 вересня 1900 р. 04 вересня 1900 р. |
Інформація Чернівецького міського магістрату, адресована президії Буковинської крайової управи щодо політичної благонадійності д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля, |
Повідомлення міністерства освіти та віровизнань щодо призначення приватного доцента, професора православної реальної школи в Чернівцях д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля екстраординарним професором австрійської історії Чернівецького університету з 01 березня 1901 р. 27 лютого 1901 р. |
Прохання уповноваженого центральної державної комісії з охорони історичних пам'яток у м. Відень професора Кайндля Раймунда про сприяння в проведенні археологічних розкопок на території Буковини, фото 1, 1902 р. |
Прохання уповноваженого центральної державної комісії з охорони історичних пам'яток у м. Відень професора Кайндля Раймунда про сприяння в проведенні археологічних розкопок на території Буковини, фото 2, 1902 р. |
Копія указу міністерства освіти та віровизнань, надіслана в деканат філософського факультету Чернівецького університету щодо прийняття до їхнього відома факту обрання ординарного професора австрійської історії д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля до ради правління Чернівецької електростанції, 14 квітня 1908 р. |
Історія міста Чернівців від найдавніших часів до сьогодення. Чернівці, 1908. Титул. |
Буковина у 1809 році. Чернівці, 1909. Титул. |
Повідомлення міністерства освіти та віровизнань щодо призначення університетського професора д-ра Раймунда Фрідріха Кайндля зберігачем І-ї секції Центральної Комісії дослідження та збереження мистецьких і історичних пам'яток Буковини терміном на 5 років. 07 листопада 1909 р. |
Повідомлення ректорату Чернівецького університету від 31 липня 1912 р. Ч. 997, адресоване виконавчому комітету крайового сейму герцогства Буковина щодо затвердження професора доктора Раймунда Фрідріха Кайндля ректором університету на 1912/1913 навчальний рік |
Копія розпорядження Крайового управління Буковини щодо призначення викладача Чернівецького університету д-ра Раймунда Кайндля архівним консерватором Буковини, 19 липня 1913 р. |
Німці в Галичині та на Буковині. Франкфурт на Майні, 1916. Титул. |
Наша батьківщина Буковина. Відень, 1916. Титул. |
