"До 400-річчя Хотинської битви 1621 р."

Головна сторінка | Архів новин | Корисні посилання | Контакти | Карта сайту

Головна сторінка / Документальні виставки онлайн / До 400-річчя Хотинської битви 1621 р.

До 400-річчя Хотинської битви 1621 р.

Про існування старовинного міста Хотин відомо ще у Х столітті. Історія Хотинської фортеці велична і складна, пов'язана з важливими військовими битвами. У Х-ХІ ст. Хотин перебував у складі Галицького, а з 1199 року Галицько-Волинського князівства. З другої половини XІV століття Хотин, Придністров'я, Буковина перебували у складі Молдавського князівства. Неодноразово фортецю руйнували польські і турецькі загарбники, але вона піднімалася з руїн ще міцнішою. Найдовше тут господарювали турки.

Турецькі султани і кримські хани дивилися на всю Європу, як на невичерпне джерело збагачення і посилювали агресію. В історії українського, молдавського та інших народів турецьке ярмо було найважчим лихом. Турецькі й татарські розбійники відрізнялися особливою жорстокістю і дикунством.

Хотинська війна 1620-1621 років – війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, яка відзначилася 4-тижневою битвою об'єднаних сил польського шляхетського та українського козацького військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином і завершилася Хотинським мирним договором.

У вересні-жовтні 1621 року турецький султан Осман ІІ вирішив зосередити свої війська в районі Хотинської фортеці і почати завоювання Польщі. 29 квітня 1621 року султан вийшов зі Стамбула на чолі війська. По дорозі до нього приєдналася орда кримського хана Джанібек-Гірея. Загальна чисельність турецької армії разом з татарами була не менше 100 тис. воїнів і 62 військових знаряддя. Польське військо складало близько 33 тис. воїнів і 28 гармат. Польський король Сигізмунд ІІІ звернувся через єрусалимського патріарха Феофана до запорозьких козаків виступити проти спільного ворога, турецького султана. Заклик патріарха Феофана знайшов відгук у козаків і, 15 червня в Сухій Діброві, між Ржищевом і Білою Церквою, зібралася рада. Гетьман Яків Неродич Бородавка відібрав 40 тис. добре озброєних козаків і повів їх проти турків. У числі козацьких військ було 30 тис. піших воїнів, 10 тис. кінних воїнів і 23 військових знаряддя. Запорозькі козаки прибули в Хотин 1 вересня, турецькі війська затрималися на добу. Тут гетьманом запорозьких козаків став Петро Конашевич Сагайдачний. До цього часу в Хотин прибули польські війська і разом з козаками зайняли оборонні позиції в Хотинській фортеці: на правому фланзі – війська польського гетьмана Станіслава Любомирського, в центрі - війська Ходкевича (литовці і білоруси), на правому фланзі - запорозькі козаки Сагайдачного.

Турецькі війська наблизилися до Хотина 2 вересня 1621 року. Взявши фортецю в облогу, турки вели бої в пошуках слабких місць в обороні для рішучих дій, але польські війська і запорозькі козаки вели активну оборону. Особливо відзначилися українські козаки. Вони не тільки успішно відбивали атаки турків, але й організовували нічні вилазки і наліти на турецькі позиції, завдаючи противнику великі втрати.

28 вересня турецький султан Осман почав загальний штурм Хотинської фортеці, в якому взяли участь всі його війська, за винятком його особистої гвардії. Штурм тривав цілий день і, незважаючи на всі зусилля турків, зломити опір не вдалося. Осман втратив 1400 яничар і 3 000 спагів. На другій день, перегрупувавши свої війська, Осман припинив штурм фортеці і почав переговори, запропоновані поляками. На цьому і закінчилася Хотинська війна.

Перемога в Хотинській війні мала велике міжнародне значення. Вона, значною мірою, вирішила долю християнської цивілізації, примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином призвів у султанській Османській імперії до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (у 1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов'янських та арабських народів проти османських поневолювачів.

Схема турецької облоги польсько-козацького табору під Хотином у вересні 1621 року опубліковане у військово-історичному журналі в рубриці «Наукові повідомлення та інформація», вересень 1621 р.	План-схема Хотинської фортеці, 1807 р.	Вказівка Галицькому губернаторству щодо надання відомостей про хід ремонту Хотинської фортеці, 6 квітня 1812 р.
Витяг з метричної книги про народження мешканців м. Хотина, прихожан церкви Св. Олександра Невського, розташованої на території Хотинської фортеці	Коротка історична довідка про початок будівництва Хотинської фортеці, опубліковане у щорічнику Хотинської єпископії , фото 1, 1925р.	Коротка історична довідка про початок будівництва Хотинської фортеці, опубліковане у щорічнику Хотинської єпископії , фото 2, 1925р.
Коротка історична довідка про початок будівництва Хотинської фортеці, опубліковане у щорічнику Хотинської єпископії , фото 3, 1925р.	Ілюстрований історичний нарис «В Хотині» (з історії Хотинської фортеці), фото 1, 1932 р.	Ілюстрований історичний нарис «В Хотині» (з історії Хотинської фортеці), фото 2, 1932 р.
Ілюстрований історичний нарис «В Хотині» (з історії Хотинської фортеці), фото 3, 1932 р.	Ілюстрований історичний нарис «В Хотині» (з історії Хотинської фортеці), фото 4, 1932 р.	Ілюстрований історичний нарис «В Хотині» (з історії Хотинської фортеці), фото 5, 1932 р.
Публікація в ілюстрованому часопису для дітей «Українська ластівка»: «Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний», фото 1, квітень 1935 р.	Публікація в ілюстрованому часопису для дітей «Українська ластівка»: «Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний», фото 2, квітень 1935 р.	Публікація в ілюстрованому часопису для дітей «Українська ластівка»: «Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний», фото 3, квітень 1935 р.
«Відомості про Хотинську фортецю у Великій Радянській енциклопедії», 1967 р.	Довідка військово-наукового товариства при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії, заснована на свідченнях жителів міста Хотин про військове кладовище, 1967 р.	Стаття про Хотинську війну 1621 року, опубліковане у Військово-історичному журналі в рубриці «Наукові повідомлення та інформація» , фото 1, 1971 р.
Стаття про Хотинську війну 1621 року, опубліковане у Військово-історичному журналі в рубриці «Наукові повідомлення та інформація» , фото 2, 1971 р.	Стаття про Хотинську війну 1621 року, опубліковане у Військово-історичному журналі в рубриці «Наукові повідомлення та інформація» , фото 3, 1971 р.	Стаття про Хотинську війну 1621 року, опубліковане у Військово-історичному журналі в рубриці «Наукові повідомлення та інформація» , фото 4, 1971 р.
Стаття про Хотинську війну 1621 року, опубліковане у Військово-історичному журналі в рубриці «Наукові повідомлення та інформація» , фото 5, 1971 р.	Витяг з військово-історичної довідки «Хотинська фортеця» військово-наукового товариства при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії щодо історії фортеці та військових дій на її території, фото 1, 1979 р.	Витяг з військово-історичної довідки «Хотинська фортеця» військово-наукового товариства при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії щодо історії фортеці та військових дій на її території, фото 2, 1979 р.
Витяг з військово-історичної довідки «Хотинська фортеця» військово-наукового товариства при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії щодо історії фортеці та військових дій на її території, фото 3, 1979 р.	Витяг з військово-історичної довідки «Хотинська фортеця» військово-наукового товариства при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії щодо історії фортеці та військових дій на її території, фото 4, 1979 р.	Витяг з військово-історичної довідки «Хотинська фортеця» військово-наукового товариства при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії щодо війни 1621 року, фото 1, 1979 р.
Витяг з військово-історичної довідки «Хотинська фортеця» військово-наукового товариства при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії щодо війни 1621 року, фото 2, 1979 р.	Ілюстрації Хотинської фортеці, зібрані військово-науковим товариством при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії, фото 1, 1972-1985 рр.	Ілюстрації Хотинської фортеці, зібрані військово-науковим товариством при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії, фото 2, 1972-1985 рр.
Ілюстрації Хотинської фортеці, зібрані військово-науковим товариством при Чернівецькому будинку Офіцерів Радянської Армії, фото 3, 1972-1985 рр.	Коротка історична довідка Хотинської фортеці, опубліковане у VIII томі Військовій Енциклопедії, 1980 р.	Рішення виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради народних депутатів від 03 вересня 1990 року № 184 «Про відзначення в області 370-річчя перемоги польського війська і українського козацтва під проводом Петра-Конашевича Сагайдачного над султанською Туреччиною у Хотинській битві 1621 року», фото 1, 3 вересня 1990 р.
Рішення виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради народних депутатів від 03 вересня 1990 року № 184 «Про відзначення в області 370-річчя перемоги польського війська і українського козацтва під проводом Петра-Конашевича Сагайдачного над султанською Туреччиною у Хотинській битві 1621 року», фото 2, 3 вересня 1990 р.	Рішення виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради народних депутатів від 03 вересня 1990 року № 184 «Про відзначення в області 370-річчя перемоги польського війська і українського козацтва під проводом Петра-Конашевича Сагайдачного над султанською Туреччиною у Хотинській битві 1621 року», фото 3, 3 вересня 1990 р.	Рішення виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради народних депутатів від 03 вересня 1990 року № 184 «Про відзначення в області 370-річчя перемоги польського війська і українського козацтва під проводом Петра-Конашевича Сагайдачного над султанською Туреччиною у Хотинській битві 1621 року», фото 4, 3 вересня 1990 р.