До Дня пам’яті та примирення
Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.
Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.
Другий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва рф.
На початку Другої світової війни український народ не мав незалежної держави та був розділений між кількома країнами. Обидві тоталітарні системи (нацисти й комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя, використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету у власних цілях та геополітичних іграх, а українські землі розглядали виключно як ресурс. Єдиним українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди й організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних режимів. До таких організацій, зокрема, зараховують й Українську повстанську армію.
Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.
Стаття газети «Час» від 05 квітня 1940 року: «Відзиви на промову Молотова в Німеччині» |
Стаття газети «Час» від 21 червня 1940 року: «Чому всього не достає й війна скінчиться скоро» |
Список осіб, страчених без суду радянською владою на території Північної Буковини у 1940-1941 рр., (складений жандармським інспекторатом м. Чернівці у 1942 р.), фото 1 |
Список осіб, страчених без суду радянською владою на території Північної Буковини у 1940-1941 рр., (складений жандармським інспекторатом м. Чернівці у 1942 р.), фото 2 |
Список осіб, страчених без суду радянською владою на території Північної Буковини у 1940-1941 рр., (складений жандармським інспекторатом м. Чернівці у 1942 р.), фото 3 |
Список осіб, страчених без суду радянською владою на території Північної Буковини у 1940-1941 рр., (складений жандармським інспекторатом м. Чернівці у 1942 р.), фото 4 |
Список осіб, страчених без суду радянською владою на території Північної Буковини у 1940-1941 рр., (складений жандармським інспекторатом м. Чернівці у 1942 р.), фото 5 |
Список осіб, страчених без суду радянською владою на території Північної Буковини у 1940-1941 рр., (складений жандармським інспекторатом м. Чернівці у 1942 р.), фото 6 |
Статистичні дані щодо обліку осіб, висланих радянською владою у 1940-1941 рр. до радянського союзу, фото 1 |
Статистичні дані щодо обліку осіб, висланих радянською владою у 1940-1941 рр. до радянського союзу, фото 2 |
Статистичні дані щодо обліку осіб, висланих радянською владою у 1940-1941 рр. до радянського союзу, фото 3 |
Наказ військового коменданта Буковини про розстріл на місці за скоєні злочини та непокору, червень 1941 року |
Світлина, знайдена у вбитого німецького офіцера, на якій зафіксований ростріл жителів міста на березі р. Прут у селі Біла, 08 липня 1941 року |
Інформаційний бюлетень завідувача відділом пропаганди і агітації РК КП(б)У від 08 квітня 1941 року «Про виселення з села Вовчинець сімей зрадників батьківщини», фото 1 |
Інформаційний бюлетень завідувача відділом пропаганди і агітації РК КП(б)У від 08 квітня 1941 року «Про виселення з села Вовчинець сімей зрадників батьківщини», фото 2 |
Інформаційний бюлетень завідувача відділом пропаганди і агітації РК КП(б)У від 08 квітня 1941 року «Про виселення з села Вовчинець сімей зрадників батьківщини», фото 3 |
Інформаційний бюлетень завідувача відділом пропаганди і агітації РК КП(б)У від 08 квітня 1941 року «Про виселення з села Вовчинець сімей зрадників батьківщини», фото 4 |
Стаття газети «Наступ» від 30 серпня 1941 року: «Наказ Москви все нищити за собою» |
Рубрика «Розшуки» в газеті «Нове слово» від 02 лютого 1944 року |
Оголошення «До відома всіх кримських татар» в газеті «Нове слово» від 06 лютого 1944 року |
Добове зведення заступника начальника УНКВС про події та затримання по місту Чернівці та районам області станом на 28 квітня 1944 року, фото 1 |
Добове зведення заступника начальника УНКВС про події та затримання по місту Чернівці та районам області станом на 28 квітня 1944 року, фото 2 |
Постанова Чернівецької міської ради щодо дотримання правил поведінки під час сигналу повітряної та хімічної тривоги, 20 травня 1944 р. |
Постанова засідання Чернівецького облвиконкому КП(б)У від 15.06.1944 № 129 щодо надання дозволу на в’їзд до Чернівецької області громадянам, котрі були раніше евакуйовані в східні області СРСР, фото 1 |
Постанова засідання Чернівецького облвиконкому КП(б)У від 15.06.1944 № 129 щодо надання дозволу на в’їзд до Чернівецької області громадянам, котрі були раніше евакуйовані в східні області СРСР, фото 2 |
Бої на вулиці міста Хотин, 03 квітня 1944 року |
Полонених гітлерівців ведуть вулицями міста Чернівці |
Витяг з твору учениці 7-го класу середньої школи м. Чернівців на тему "Що я пережила за час німецько-румунської окупації" |
Евакуація українських селян, 1941 рік. |
Витяг з твору учня 9-го класу середньої школи м. Чернівців на тему "Що я пережив за час німецько-румунської окупації |
