Буковинська земля у стародавніх документах

Головна сторінка | Архів новин | Корисні посилання | Контакти | Карта сайту

Головна сторінка / Документальні виставки онлайн / Буковинська земля у стародавніх документах

Буковинська земля у стародавніх документах

Державний архів Чернівецької області – одна із найстаріших і найбагатших за складом документів архівних установ України після Центрального державного історичного архіву України, м.Львів.

Зміст та склад архівних документів визначається як унікальний і непростий. Його унікальність та складність пояснюється строкатою історією нашого краю, перебуванням Буковини в різні історичні епохи у складі багатьох держав, що, безумовно, знайшло свій відбиток в управлінській, науково-технічній документації, а також в документах особового походження.

Найдавніші документи архіву – колекції ( Ф. 1023, Ф. 1024), зібрані комісією державних архівів Буковини та дослідником історії Буковини Францом Вікенгаузером, відносяться до XV-XVIII ст., коли Буковина входила до Молдавського князівства. Це грамоти молдавських господарів та воєвод про право власності монастирів та приватних осіб на маєтки, землю, пасовиська тощо. Документи – рукописні оригінали і копії на старомолдавській та старослов’янській мовах з перекладом німецькою, румунською мовами.

До найдавніших документів архіву відносяться: копія грамоти молдавського воєводи 1418 р. про визнання прав власності та встановлення межевих кордонів маєтків Опришени та Привороки (німецький переклад з старомолдавської) та купчий привілей молдавського господаря Петра стольнику Іону Лупу на село Черканул від 1546 р., писаний на пергаменті кирилицею.

У фонді крайової табули при крайовому суді (1781-1918) зібрані акти про встановлення межевих кордонів і право власності на поміщицькі, церковні та монастирські землеволодіння. Тут є книги записів нерухомого майна сіл, маєтків, приватних осіб.

У виставці з найдавніших документів – з фонду колекції, зібраної Чернівецьким окружним архівом, представлені документи: грамота молдавського воєводи Олександра (1671р.); грамота молдавського воєводи Григорія Гіка про видачу дозволу поміщику Іордакі Канстанузіно на поселення мешканців Польщі в громаді Шишківці (1739 р.); документ 1776 року, в якому визначаються та описуються кордони Буковини; грамота ерцгерцога Євгена про спорудження пам’ятника на честь 200-річного ювілею 41-го австрійського полку, що базувався в м. Чернівці (1901 р.); довідка про економічний стан міст Буковини: Чернівці, Серет і Сучава (1792-1793 рр.) тощо.

Скарга від імені делегатів громад Русько-Кимполунзького округу до цісарсько-королівського суду із проханням справедливого розслідування справи Л.Кобилиці, 28 січня 1851 р., фото 1

Скарга від імені делегатів громад Русько-Кимполунзького округу до цісарсько-королівського суду із проханням справедливого розслідування справи Л.Кобилиці, 28 січня 1851 р., фото 2

Скарга від імені делегатів громад Русько-Кимполунзького округу до цісарсько-королівського суду із проханням справедливого розслідування справи Л.Кобилиці, 28 січня 1851 р., фото 3

Скарга від імені делегатів громад Русько-Кимполунзького округу до цісарсько-королівського суду із проханням справедливого розслідування справи Л.Кобилиці, 28 січня 1851 р., фото 4

Грамота воєводи Романа від 30 березня 1392 року, у якій він дарує Іону Вітязул (Хороброму) села на Сіреті: Чьорсецеуць, Владимиреуць і Букуреуць. (Перша письмова згадка про Буковину), фото 1	Грамота воєводи Романа від 30 березня 1392 року, у якій він дарує Іону Вітязул (Хороброму) села на Сіреті: Чьорсецеуць, Владимиреуць і Букуреуць. (Перша письмова згадка про Буковину), фото 2	Грамота воєводи Романа від 30 березня 1392 року, у якій він дарує Іону Вітязул (Хороброму) села на Сіреті: Чьорсецеуць, Владимиреуць і Букуреуць. (Перша письмова згадка про Буковину), фото 3
Грамота воєводи Романа від 30 березня 1392 року, у якій він дарує Іону Вітязул (Хороброму) села на Сіреті: Чьорсецеуць, Владимиреуць і Букуреуць. (Перша письмова згадка про Буковину), фото 4	Копія Грамоти молдавського воєводи Олександра Доброго від 08 жовтня 1408 року. (Перша документальна згадка про м.Чернівці)	Грамота молдавського воєводи Богдана, у якій він закріплює за монастирем Нямц села Телебечинце та Трістіанець, 02 лютого 1508 року, фото 1
Грамота молдавського воєводи Богдана, у якій він закріплює за монастирем Нямц села Телебечинце та Трістіанець, 02 лютого 1508 року, фото 2	Грамота молдавського воєводи Олександра, 1671 р.	Грамота молдавського воєводи Григорія Гіка про видачу дозволу поміщику Іордакі Канстанузіно на поселення мешканців Польщі в громаді Шишківці, 18 липня 1739 р.
Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 1	Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 2	Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 3
Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 4	Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 5	Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 6
Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 7	Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 8	Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 9
Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 10	Визначення та описування кордонів Буковини під час входження до Австро-Угорської імперії, 1776 р., фото 11	Указ імператора Йосифа ІІ про порядок присвоєння дворянського звання мешканцям Буковини, 1787 р., фото 1
Указ імператора Йосифа ІІ про порядок присвоєння дворянського звання мешканцям Буковини, 1787 р., фото 2	Указ імператора Йосифа ІІ про порядок присвоєння дворянського звання мешканцям Буковини, 1787 р., фото 3	Указ імператора Йосифа ІІ про порядок присвоєння дворянського звання мешканцям Буковини, 1787 р., фото 4
Указ імператора Йосифа ІІ про порядок присвоєння дворянського звання мешканцям Буковини, 1787 р., фото 5	Довідка про економічний стан міст Буковини: Чернівці, Серет і Сучава, 1792-1793 рр.	Список дворян Буковини, 28 вересня 1795 року
Демографічні відомості на Буковині станом на 1796 рік	Видача дозволу на проживання на Буковині, поміщикам, що втекли з Молдови у 1827 році, фото 1	Видача дозволу на проживання на Буковині, поміщикам, що втекли з Молдови у 1827 році, фото 2
Видача дозволу на проживання на Буковині, поміщикам, що втекли з Молдови у 1827 році, фото 3	Видача дозволу на проживання на Буковині, поміщикам, що втекли з Молдови у 1827 році, фото 4	Ескіз, знятий з древнього надмогильного пам’ятника на Буковині, 1830 р.
Перша газета на Буковині. Газета «Буковина» від 15 грудня 1848, № 9	Вітальна грамота австрійського цісаря Франца Йосифа з нагоди відкриття Чернівецького університету, 30 вересня 1875 року фото 1	Вітальна грамота австрійського цісаря Франца Йосифа з нагоди відкриття Чернівецького університету, 30 вересня 1875 року, фото 2
Вітальна грамота австрійського цісаря Франца Йосифа з нагоди відкриття Чернівецького університету, 30 вересня 1875 року, фото 3	Вітальна грамота австрійського цісаря Франца Йосифа з нагоди відкриття Чернівецького університету, 30 вересня 1875 року, фото 4	Ілюстрація з книги «Слово і зображення». Буковинська селянська клака, 1898 р.
Ілюстрація з книги «Слово і зображення». Буковинські різдвяні традиції, 1898 р.	Ілюстрація з книги "Буковина. Загальне краєзнавство" (Чернівці), 1899 р.	Карта адміністративного поділу Буковини із зазначенням громадських установ та закладів, 1899 р.
Грамота ерцгерцога Євгена про спорудження пам’ятника на честь 200-річного ювілею 41-го австрійського полку, що базувався в м. Чернівці, 26 квітня 1901 р.