У спробі піднятися ближче до сонця:
з історії підкорення неба над Чернівцями в 1910 році

Початок ХХ ст. ознаменувався стрімким розвитком авіації у світі. Наслідуючи братів-американців Вілбура та Орвіла Райтів, винахідники різних країн стали створювати нові літальні апарати – моторні аероплани.

Перші польоти, здійснені зачинателями авіації на власний страх і ризик, мали блискучий успіх у публіки, яка із захопленням спостерігала за такою технічною новинкою як аероплан. Збільшення кількості показових польотів йшло паралельно із удосконаленням літальних апаратів. Моноплани били рекорди висоти та тривалості польоту.

Водночас, поряд із успіхами, на шпальтах тогочасної преси знайшли відображення й трагічні епізоди в історії розвитку авіації. У чернівецькій пресі, яка уважно стежила за її розвитком у світі, знаходимо про це чимало згадок. До прикладу «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» за 11 січня 1910 р. повідомила ряд відомостей щодо таких випадків. Так, Луї Блеріо на літаку власної конструкції, що здійнявся в небо Румунії, заледве уникнув смерті при падінні. У Франції авіатора Леона Делагранжа спіткав летальний нещасний випадок – шквальним вітром було зламано ліве крило його моноплану. Це призвело до падіння літального апарату з 25 метрової висоти та смерті пілота. Так само зазнав падіння з 30 метрової висоти один з піонерів авіації Альберт Сантос-Дюмон. Сталося це під час випробувального польоту на апараті нової конструкції «Демуазель» (Demoiselle), але, на щастя пілот, не отримав суттєвих ушкоджень.

Втім зупинити авіаційний бум було вже просто неможливо. На початку 1910 року мешканці австрійської коронної землі Буковина із нетерпінням та цікавістю очікували на прибуття до Чернівців нового літального апарату Блеріот/Bleriot ХІ, політ якого було анонсовано авіаційним консорціумом у столиці Австро-Угорщини Відні.

Кореспондент газети «Czernowitzer Tagblatt» за 16 січня 1910 р. повідомляв у дописі «Показовий політ», що з метою перевірки місця проведення показового польоту, у м. Чернівці прибув представник авіаційного консорціуму, доктор Віктор Шлаух фон Лінден. Оглянувши штурмовий луг – Sturmwiese (незабудований до 90-х років ХІХ століття простір між вул. Т. Шевченка, М. Кордуби, Ю. Федьковича, О. Щербанюка і Героїв Майдану), а також плац на Горечі – Horeczaer Exerzierplatz (колишнє передмістя Чернівців), у якості злітного поля зупинилися на останньому, бо наявність вибоїн робила штурмовий луг непридатним для підйому літального апарату. На плацу Гореча ще лежав сніг і його потрібно було прибрати. У понеділок або вівторок розпочалося облаштування ділянки з будівництва трибун. Плани щодо цього вже були спроектовані місцевим майстром-будівельником. Кореспондент зазначає, що коли д-р фон Шлаух зробив анонс щодо авіаційного польоту в Чернівцях, то цю подію у деяких колах прийняли за першоквітневий жарт. У газеті також зазначалося, що аероплан має прибути з Пау в південній Франції до 23 січня.

Літальний апарат був доставлений залізницею до Чернівців лише у квітні, що дозволило організаторам змінити місце проведення польоту. Було обрано луг біля міської водокачки, власності пана Йозефа Зейднера (нині мікрорайон Рогізна).

Для подальшого транспортування моноплана, сконструйованого французьким інженером Луї Блеріо, довелося роздобути найпотужнішого воза із залізними колесами для транспортування котлів. Щоби перевезти літальний апарат Блеріо ХІ запрягли шестеро коней, які тягнули з усіх сил. Ті, хто був свідком транспортування моноплана, мали змогу на власні очі побачити це диво технічного прогресу вагою в 1050 кілограм, з мотором у 24 к/с, завдовжки 7,25 метрів та 3 метри заввишки і з розмахом крил у 8,5 метрів. Монтажем аероплану керував інженер, пілот та співробітник Авіатехнічного журналу, австрієць Гайнц Ельпель, який надавав необхідні інструкції робітникам (у монтажу було задіяно 10 осіб).

Оглянувши пасовище біля міської водокачки, Г. Ельпель одразу зауважив вдале обрання поля, що за його власним висловом дозволило б пілоту на своєму апараті провести найкращі показові польоти.

Незадовго до початку заходу була проведена інспекція злітного поля. Комісія у складі повітового старости Кжесньовського, повітового комісара д-р Висоцького, інженера Реццорі, крайового урядового проектанта Бухера й власне інженера Ельпеля, який надавав комісії необхідні роз’яснення, визначила стан злітного поля задовільним та затвердила його для польотів.

Про ажіотаж довкола цієї події свідчить низка заміток в місцевій чернівецькій газеті (Czernowitzer Allgemeine Zeitung за 1910 р.). Передусім, йдеться про повідомлення у ній щодо масового надходження із усіх міст Буковини та Галичини запитів на попередній продаж квитків. Реєструвалися, як повідомляє газета, й офіцери військових частин з Чернівців, Коломиї, Станіславова, які зайняли багато рядів.

Подія місцевого значення вже у короткому часі, за свідченням сучасників, набула значного резонансу в усій Австро-Угорщині. З’явилися повідомлення про показові польоти в Чернівцях у пресі таких великих міст як Львів, Краків, Острава, Осієк, Дебрецен та ін.

У Чернівцях друкували оголошення з адресами установ міста, де можна було придбати квитки на показовий політ – рекламно-медійна установа п. Шаффера «Успіх» у м. Чернівці за адресою пров. д-ра Ротта, 4 (нині вул. О. Доброго) та в паперовій крамниці Йозефа Готтліба по вул. Гауптштрассе, 3 (нині Головна). Квитки також можна було замовити телефоном.

Організаторами демонстраційного польоту було визначені ціни на квитки. Ложа на 6 місць вартувала 50 крон; місця 1-ї категорії – 15 крон, місця 2-ї категорії – 10 крон, місця 3-ї категорії – 5 крон, стоячі місця – 1 крона.

Значний інтерес серед населення Буковини, сусідніх держав, а також передбачуване очікування сильного притоку туристів переконали організаторів у збільшенні кількості місць на трибунах. Їх споруджували по висхідній лінії, що дозволило б глядачам з кожного сидіння, а також зі стоячих місць побачити як аероплан виводитимуть на поле із ангару, як пілот розгойдуватиметься на своєму сидінні й скеровуватиме апарат у повітря. Такий момент був для публіки найцікавішою частиною польоту та викликав справжнє захоплення.

Для збереження порядку під час цього показового польоту владою було виділено охорону, яка складалася з батальйону піхотинців 41-го полку, кавалеристів, та з жандармів крайової команди.

Було вирішено й питання щодо зручної доставки публіки до місця показового польоту біля міської водокачки. З місцевого залізничного вокзалу до злітного поля, що знаходилося поблизу однієї із зупинок залізниці, кожні десять хвилин мав відправлятися додатковий потяг. Альтернативою могло бути безперервне курсування окремого потяга на вказаній ділянці в обидві сторони.

За повідомленнями газет «Czernowitzer Tagblatt» та «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» від 19 квітня 1910 р., запланований на суботу (16 квітня) пробний політ не відбувся через поламку двигуна аероплана. Публіка, у тому числі високоповажні гості – крайовий президент Бляйлебен, генерал Раффаї, повітовий комісар Оель, повітовий староста Кжесньовський, поліцейський обер-комісар Недвед та ін., розійшлися розчаровані, але з надією, що спроба польоту таки відбудеться в неділю, 24 квітня, з летовища в Рогізній, після ретельного обстеження мотору аероплану. Відтак 28 квітня 1910 року Г. Ельпель таки підняв літальний апарат, але лише на восьмиметрову висоту.

Причини попередніх невдач крилися як у погодних умовах і неякісному покритті поля, так і в самому літальному апарату, який неодноразово ламався, часом на етапі розбігу аероплана.

Гроші за квитки глядачам повернули. Втім публіка, незважаючи на такі прикрості, чекала, як свого часу чекали польоту Блеріо у Відні, що відбувся лише після одинадцятого перенесення.

Відтак було укладено угоду з, уже відомим в авіаційних колах, інженером Яном Кашпаром, чехом за походженням, який багаторазово демонстрував блискучі польоти, де виявив як надзвичайну спритність так і цілковиту незворушність, а також мав посвідчення пілота богемського намісництва. Він отримав відомчий дозвіл, після блискуче вдалого офіційного пробного польоту.

Незважаючи на невдалу першу спробу, 24 жовтня 1910 р. інженер Ян Кашпар досягнув, злетівши о 4-й годині пополудню з поля на Рогізні в Чернівцях, на своєму аероплані висоти 30 м, так що його ледве було видно неозброєним оком.

Кореспондент газети «Czernowitzer Tagblatt» за 25 жовтня 1910 р., описуючи цей показовий політ, який можна вважати вдалим, відзначав, у першу чергу, «не зовсім погідну погоду» щодо події. За словами журналіста, іноземців через погодні умови тут було мало, проте подивитись на політ стікалася велика кількість міського населення. Умови комунікації з летовищем в Рогізній були дуже несприятливі. Перспектива додаткових потягів, які курсували б від вокзалу до аеродрому була відсутня. У перші години у місті публіка штурмувала фіакри. Люди долали довгий шлях до міської водокачки. Матеріальний результат для організаторів демонстраційного польоту був дуже невтішним. Більшість цікавої публіки все одно стояла по той бік злітного поля й дивилася на шоу без оплати входу на трибуни.

На місце події прибули високі гості. За демонстраційним польотом з великим інтересом стежили офіційні особи: президент краю Бляйлебен, директор поліції Тарангул, урядовий радник Кжесньовський та ін. Тому дуже ретельно дотримувалися заходів безпеки.

Нарешті, за словами, кореспондента, з ангару на поле з’явився гігантський птах. Інженер Кашпар, незважаючи на переважаючий вітер, енергійно та рішуче сідає в машину. Літак піднявся приблизно на 20 метрів, трохи вертикально вгору, потім, через дефект, пілот змушений був негайно приземлитися. Далі він зауважив, що після того, як дефект було швидко виправлено, «пілот повернувся до царства Неба. Пан Кашпар елегантно піднявся вгору і досяг висоти близько 30 метрів у напрямку Мамаївців, потім зробив велику петлю і повернувся назад. В результаті настання сутінків з одного боку і сильних поривів вітру з іншого боку плавна посадка була неможлива. Пан Кашпар став планувати, апарат було дещо пошкоджено. Публіка влаштувала пілоту овацію».

Отже, після цілої низки спроб і невдач авіаторів-ентузіастів у справі підкорення неба над Чернівцями, восени 1910 р. крайова влада, жителі та гості міста змогли нарешті спостерігати за успішним показовим польотом над столицею австрійської провінції Буковина, що стався на зорі становлення авіації.

Дмитро Чучко – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу використання інформації документів Державного архіву Чернівецької області.
Леонід Гіков – кандидат філологічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу використання інформації документів Державного архіву Чернівецької області.