Головна сторінка | Архів новин | Корисні посилання | Контакти | Карта сайту

Перша світова війна: Буковина – арена бойових дій


(до 100-річчя від початку Першої світової війни)



Населення Буковини під час Першої світової війни опинилося у вирі бойових дій, пережило три російських окупації, зазнало репресій як з боку австрійської влади, яка запідозрила українців у русофільстві, так і з боку російської окупаційної влади, яка вважала їх ворожою стороною. Як складова частина Австро-Угорської монархії, Буковина брала участь у цій війні на боці Центральних держав (Австро-Угорщини, Німеччини, Туреччини і Болгарії) і, головним чином, у військових операціях проти російських військ.

Беззаперечним історичним фактом є те, що Перша світова війна виникла внаслідок гострих непримиренних суперечностей між великими державами Європи та інших континентів, що об'єдналися у могутні військово-політичні блоки: Троїстий (згодом Четверний) союз, до якого ввійшли Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія, та Антанта (Англія, Франція, Росія). Війна велася за сфери впливу у світі, за ринки збуту і сировини, за переділ уже поділеного світу… Коли ж включені до складу тієї чи іншої імперії народи дозріли до свого національного самоусвідомлення (особливо у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.), виявилося, що територія їхнього автохтонного проживання розірвана між різними імперіями. У кожної з таких розділених націй посилився потяг до об'єднання. Провідні кола сусідніх імперій вирішили використати це природне бажання роздертих на шматки націй і висунути примарні гасла «визволення єдинокровних братів» з-під гноблення сусідньої імперії і «возз'єднання» їх відповідно з кожною із своїх частин колись придбаної території… Тож з «патріотичних почуттів» і з метою «визволення» і «возз'єднання» у воюючих арміях «російський» українець повинен був стріляти в українця «австрійського» і навпаки; «австро-німецький» поляк-легіонер – у поляка «російського» і навпаки; «австрійський» румун – у «російського» молдаванина і румуна Румунії і т.д.

Наприкінці вересня 1914 р. російська армія окупувала середню Галичину і велику частину Буковини. В жовтні австрійським частинами вдалося відкинути російські війська з Буковини, але після трьох тижнів майже ціла країна знову потрапила до рук останніх.

Проте наприкінці зими 1915 р. австрійські військові частини розпочали успішний наступ в Карпатах і восени російські війська змушені були поступово відступати та звільнити Буковину до другої половини червня 1915 р.

На початку 1916 р. російські під командуванням генерала Брусилова розпочали новий наступ з Волині, прорвали австрійський фронт і вже у червні 1916 р. Буковина знову опинилася під владою російських окупаційних військ.



Витяг зі списку, існуючих в наявності на території коронної землі Буковина, власників та доглядальників поштових голубів, а також їх кількість станом на кінець другого кварталу 1914 року.

Повідомлення Буковинської крайової управи щодо призначення ерцгерцога Фрідріха на підставі цісарського указу від 31 липня 1914 року головнокомандуючим австро-угорських військ. 05 серпня 1914 р.

Повідомлення Буковинської крайової управи щодо призначення ерцгерцога Фрідріха на підставі цісарського указу від 31 липня 1914 року головнокомандуючим австро-угорських військ. 19 серпня 1914 р.

Звернення Міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини, адресоване крайовому президенту Буковини з проханням невідкладно вжити всіх можливих заходів для відшкодування збитків та надання допомоги населенню, постраждалому від військових дій. 28 жовтня 1914 р.

Директивна вказівка президії Буковинської крайової управи щодо порядку інтернування легіонерів – іноземних підданих. 17 травня 1915 р.

Директивна вказівка президії Буковинської крайової управи щодо порядку інтернування легіонерів – іноземних підданих. 17 травня 1915 р.

Повідомлення президії Буковинської крайової управи щодо використання міді з ремісничих майстерень навчальних закладів для виготовлення зброї. 10 березня 1916 р.

Наказ генерала Лечицького військам ІХ-ї армії щодо призначення генерала від кавалерії Трепова Указом від 10 липня 1916 року генерал-губернатором областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни. 23 липня 1916 р.

Наказ генерала Лечицького військам ІХ-ї армії щодо призначення генерала від кавалерії Трепова Указом від 10 липня 1916 року генерал-губернатором областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни. 23 липня 1916 р.

Прапорщик російської армії, командир третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасник Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексій Львович Гріпич.

Вогневі позиції поблизу м. Новоселиця. 1916 р.

Польовий бліндаж штабу російської армії під час боїв на території Буковини (Репродукція з фото). 1916 р.

Доведення до відома населення м. Чернівці наказу генерал-губернатора Трепова щодо порядку швидкого реагування у випадку проявів інфекційних хвороб (Оголошення опубліковане чотирма мовами: російською, румунською, польською та українською). 27 січня 1917 р.

Заклик головнокомандуючого арміями південно-західного фронту генерала Брусилова до нещадної боротьби з ворогом, адресований населенню району дії південно-західного фронту (Копія). 05 березня 1917 р.

Оголошення щодо домовленості з Росією про обмін цивільними полоненими. 24 квітня 1917 р.

Повідомлення командування 3-ї австрійської армії про зміну кордонів арени воєнних дій. 24 квітня 1917 р.

Повідомлення командування 3-ї австрійської армії про зміну кордонів арени воєнних дій. 24 квітня 1917 р.

Повідомлення штабу 3-ї австрійської армії про території, охоплені воєнною зоною в Галичині та на Буковині. 24 листопада 1917 р.

Повідомлення штабу 3-ї австрійської армії про території, охоплені воєнною зоною в Галичині та на Буковині. 24 листопада 1917 р.

Витяг зі списку військовополонених з комуни Чагор Чернівецького повіту (нині с. Чагор Глибоцького району), які перебувають у таборах. 01 грудня 1919 р.

Витяг зі списку військовополонених, які повернулися на Батьківщину з російського полону. 1921 р.

Інформація Уповноваженого Ради у справах Російської Православної церкви при Раді Міністрів СРСР по Чернівецькій області Проценка про зберігання в приміщенні підвалу римо-католицького костелу «Серце Ісуса» в м. Чернівці рештків 60 загиблих воїнів-польських легіонерів періоду Першої світової війни. 23 січня 1953 р.

Інформація Уповноваженого Ради у справах Російської Православної церкви при Раді Міністрів СРСР по Чернівецькій області Проценка про зберігання в приміщенні підвалу римо-католицького костелу «Серце Ісуса» в м. Чернівці рештків 60 загиблих воїнів-польських легіонерів періоду Першої світової війни. 23 січня 1953 р.

Загальний вигляд підвалу римо-католицького костелу з оцинкованими рештками польських легіонерів. 1952 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.

Спогади прапорщика російської армії, командира третьої чоти 2-ої батареї І-го кінно-гірського артилерійського дивізіону, учасника Брусилівського наступу 1916 року та першого звільнення Буковини у Першій світовій війні Олексія Львовича Гріпича. 1973 р.