Головна сторінка | Архів новин | Корисні посилання | Контакти | Карта сайту

Підпільно-партизанська боротьба в Чернівецькій області (1941 - 1944)




В західних областях України, в тому числі і в Чернівецькій, внаслідок швидкого просування військ ворога та окупації території не вдалося своєчасно створити матеріально-оперативну базу для підпільної роботи і розгортання партизанського руху. У зв’язку з цим в серпні 1941 року на Буковину прибув з-за лінії фронту підпільний обком партії на чолі з першим секретарем тов. Боярко Олексієм Павловичем, також тов. Глеб Захар Демидович, Квашенко А.В. та Терех Ф.В. Оперативною базою підпільного обкому було с.Ленківці Кельменецького району. Нажаль, поставлену задачу підпільний обком, а саме, зорганізувати місцеве населення для активних дій в тилу ворога, не зміг виконати: тов. Боярко і Глеб потрапили до рук румунської сигуранци, були допитані, засуджені до страти та 23 березня 1942 р. розстріляні, а тов. Квашенко і Терех були змушені переховуватись і покинути територію області.

Так само, в серпні 1941 р. в м.Хотині була створена підпільна комсомольська організація на чолі з Кузьмою Галкіним, що незабаром так само зазнала провалу, а самих очільників підпілля Галкін К., Манченко В., Солтанчук М., Непомнящий О., Семенчук Д. було схоплено і після довготривалого процесу розстріляно 24 жовтня 1942 р. Про це інформують документи архівного фонду Губернаторства провінції Буковина, саме там зберігаються повідомлення Генерального інспекторату поліції м.Чернівці від 12 вересня 1942 р. про винесення вироку військовим трибуналом 8-ї піхотної дивізії членам Хотинської підпільної комсомольської організації та повідомлення відділу преси, пропаганди й цензури при губернаторстві Буковини редакції газети "Bucovina" про розстріл членів Хотинської комсомольської організації від 26 жовтня 1942р.


Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року Галкіну Кузьмі Івановичу, секретарю Хотинської підпільної комсомольської організації посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу за особливі заслуги, мужність та героїзм, проявлений в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників.


Партизанський загін в кількості 12 чоловік під керівництвом заввідділом пропаганди Чернівецького сільського райкому т.Храновського був залишений на території району під час відступу Радянської Армії 5 липня 1941 р. і діяв у лісах поблизу с.Валя-Кузьміна протягом двох місяців. Ним було знищено 4 машини з військовим вантажем ворога, 19 солдат і офіцерів та їх радіостанцію. Внаслідок переслідування загін переправився за Дністер.

Загалом, наприкінці 1941 р. невеликі підпільні групи виникли крім м.Хотина також в Новоселиці, Сокирянах та інших районах області.

Наприкінці 1942 р. в с.Іванівці Кельменецького району була створена комсомольська підпільна організація, що успішно провела ряд диверсійних актів: три нальоти на жандармські пости, восени 1943 р. – замах на румунського підполковника, що приїхав з м.Хотина до с.Кельменців, щоб мобілізувати молодь до румунсько-фашистської армії, у квітні 1944 р. цей самий загін посприяв передачі важливих даних щодо дислокації військ у районі Могилева-Подільського.

З наближенням Радянської Армії до кордонів Чернівецької області, наприкінці 1943 р., підпільно-партизанський рух значно пожвавився, на території області почали з’являтись нові партизанські загони. Так, оганізаторсько-партизанська група ім.Чапаєва під керівництвом ст.лейтенанта Примака, в кількості 8 бійців була десантована 13 січня 1944 р. штабом партизанського руху 3-го Українського фронту в районі с.Романківці Сокирянського району. Під час висадки було ушкоджено рацію, отже зв’язку з загоном не було. Майже відразу були викриті ворогом, вступили в бій, який вели протягом 13 -15 січня, внаслідок чого 6-о бійців загинуло, двоє потрапили в полон. Загалом, знищили близько 100 солдатів і офіцерів противника.

Так само 13 січня 1944 р. в районі м.Сокиряни було десантовано загін в кількості 8 чоловік під командуванням капітана Хайрутдінова. Загін отримав бойову задачу – вести розвідку вздовж лінії Дністра і організувати удари в тил оборони противника. Протягом триденного бою з ворогом загін втратив 5 осіб разом з командиром та завдав чималих втрат противнику.

Партизанський загін дальньої розвідки І-го Молдавського з’єднання під командуванням лейтенанта Удонова в кількості 25 бійців, заснований в жовтні 1943 р., на початку лютого 1944 р. переправився через Дністер і знаходився у Придністровських лісах. 20 лютого загін потрапив в оточення і вступив у бій, в результаті якого 8 партизанів, разом з командиром загону були вбиті, 9 – тяжкопоранених було захоплено в полон і лише невеликій групі бійців вдалось вирватись з оточення. Не дивлячись на трагічний кінець існування загону, поставлену перед ним задачу він виконав: постійно підтримуючи радіозв’язок з регулярними частинами Радянської Армії, передавав необхідні дані щодо пересування військ ворога та його чисельність. На бойовому рахунку загону – 235 знищених солдат і офіцерів, 18 автомашин, 3 підірвані мости.

Організаторсько-партизанська група під командуванням лейтенанта Прокіна в кількості 12 бійців була десантована в ніч на 21 лютого 1944 р. на 30 км північніше від Кишинева штабом партизанського руху з-го Українського фронту. Після вдало проведеної операції: загін влаштував засідку, в якій знищив понад 100 солдат і офіцерів та 8 автомашин. З цього часу його активно переслідували каральні загони ворога. Таким чином, 1 березня 1944 р. загін Прокіна прибув в ліс поблизу с.Малинці Хотинського району, звідки вів розвідку у напрямку Хотина і Чернівців. Викритий ворогом і оточений 10 березня протягом чотирьох днів вів бій. Лише 3 партизанам вдалось вирватись з оточення. В числі загиблих був і командир загону.
Хоч загін і не виконав до кінця поставленої задачі, на його рахунку – 174 од. живої сили ворога, підрив 2 мостів, виведення з ладу 12 автомашин, серед яких 2 з зенітними установками.

Партизанський загін підполковника, Героя Радянського Союзу Тканка в кількості 12 бійців десантовано рішенням штабу партизанського руху 3-го Українського фронту 19 березня 1944 року неподалік с.Ржавинці Заставнівського району з метою організувати партизанський загін з місцевого населення для активних дій в тилу ворога та надання допомоги військам, що наступають.

Після того як загін влаштував кілька вдалих засідок і дав бій ворогу, остаточно заволодів і укріпився в с.Ржавинці ще до приходу Радянської Армії. За рахунок місцевого населення загін збільшився до 300 осіб. За 2 дні він знищив всі навколишні каральні загони і повністю став контролювати дорогу Чернівці – Хотин. Крім того, загін заволодів с.Недобоївці Хотинського району і перекрив ворогу сполучення з м.Кам’нець-Подільським.

На бойовому рахунку загону: 427 од.живої сили, 43 полонених, 18 автомашин, відбито у ворога 22 машини з боєприпасами.

Загалом, ще до приходу Радянської Армії в 14 населених пунктах на території області партизани розгромили гарнізони ворога і відновили в них радянську владу.
Всього за період 1941 – 1944 рр. на території Північної Буковини діяло 22 партизанських загони, групи і великі партизансько-диверсійні з’єднання, які налічували до 1700 чоловік, серед них значна частина буковинців. Партизани здійснили 260 бойових операцій. Було знищено, за неповними даними, понад 2000 фашистських солдатів, 230 захоплено в полон.


Вашій увазі пропонується тематична документальна виставка, підготовлена на основі документів архівних фондів Чернівецького обласного комітету комуністичної партії України, колекції документів військово-наукового товариства при Чернівецькому Будинку офіцерів Радянської Армії та фотодокументів архіву і присвячена Дню партизанської слави.


Повідомлення Радянського інформбюро від 10 липня 1941 р. про партизанський рух на території Чернівецької області 10 липня 1941 р.

Галкін К.І., секретар Хотинської підпільної комсомольської організації під час арешту восени 1941 р.

Семенчук Д., член штабу Хотинської підпільної комсомольської організації під час арешту восени 1941 р.

Непомнящий О., член штабу Хотинської підпільної комсомольської організації під час арешту восени 1941 р.

Манченко В., член штабу Хотинської підпільної комсомольської організації під час арешту восени 1941 р.

Солтанчук М., член штабу Хотинської підпільної комсомольської організації під час арешту восени 1941 р.

Хайрутдінов Ф.Г., командир партизанського загону ім. Лазо "праворуч", загинув на території Чернівецької області, похований в м.Сокиряни

Член Чернівецького підпільного Обкому КП України Глєб Захар Демидович, розстріляний фашистами у 1942 році


Секретар Чернівецького підпільного Обкому КП України Боярко Олексій Павлович, розстріляний фашистами у 1942 році


Швейна майстерня в м.Хотин, де в 1941 році працювали комсомольці-підпільники 1943


Гараж в м.Хотин – місцепопереднього ув’язнення комсомольців-підпільників 1943


Текст партизанської присяги 1941р.


Комісар партизанського загону Біленко І.М., який загинув у боях з ворогом у 1944 р.


Група десантників партизанського з'єднання, яка діяла на території Хотинського та Заставнівського районів у 1944 р.



Партизанський загін під командуванням Мариненка, який діяв на території Чернівецької області в березні 1944 р.



Старший лейтенант Мариненко, командир партизанського загону з'єднання А.В. Тканка 1944 р.



Група десантників партизанського з'єднання А.В. Тканка, що висадилась на території Чернівецької області 21 березня 1944 р.



Група партизанів с.Ржавинці Заставнівського району з загону Меленчука Ф.П. 1944 р.

Перелік партизанських загонів та груп, що діяли на території Чернівецької області в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. Фото 1

Перелік партизанських загонів та груп, що діяли на території Чернівецької області в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. Фото 2



Перелік партизанських загонів та груп, що діяли на території Чернівецької області в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. Фото 3

Довідка від 11 травня 1964 р. на секретаря Чернівецького підпільного Обкому КП України Боярка Олексія Павловича

Довідка від 11 травня 1964 р. на члена Чернівецького підпільного Обкому КП України Глєба Захара Демидовича

Довідка від про склад Чернівецького підпільного Обкому КП України у 1941 році