Головна сторінка | Архів новин | Корисні посилання | Контакти | Карта сайту

Незабутня зірка Буковини - Ольга Юліанівна Кобилянська


(до 150-річчя від дня народження письменниці)



Ольга Юліанівна КобилянськаОльга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. в містечку Гура-Гумора на півдні Буковини (нині м. Гура-Гуморулуй, Румунія) в багатодітній родині дрібного урядовця Юліана Кобилянського та Марії Кобилянської, з дому Йозефа Вебера. Батько Ольги – галичанин за народженням, шляхетного роду, що походив з Наддніпрянщини; мати – з німецьких переселенців. В інтелігентній родині з незначними статками виховувалось семеро дітей, Ольга була четвертою. У 1868 р. Юліана Кобилянського переводять на службу в Сучаву і згодом родина Кобилянських переїздить до м.Кімполунга, що неподалік нового призначення. Там, серед розкішної природи, минули дитинство і юність Ольги. За словами майбутньої письменниці, вона закінчила лише чотири класи народної школи, тобто мала основу «для дальшого розумового розвою». Ольга Юліанівна багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала нафортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. Хотіла навітьстати професійною акторкою, але віддала перевагу літературі. Була людиною зєвропейським мисленням, її хвилювало питання емансипації – вважала його віянням часу. Перебування в німецько-румунському середовищі, адже територія Буковини до 1918 р. входила до складу Австро-Угорщини, а Південна Буковина населена переважно румунами, призвела до того, що перші вірші, які пише майбутня письменниця у віці 13-14 років, написані німецькою мовою. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або нарис зжиття однієї дівчини», у 1883 р. – «Воля чи доля». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво» (1885), «Голка і дуб» (1886), оповідання «Вонавийшла заміж» (1886 - 1887). У 1888 р. О. Кобилянська почала писати німецькою мовою повість «Лореляй», яка в 1896 р. була опублікована українською мовою під назвою «Царівна». Саме завдяки цій повісті з нею як письменницею знайомиться Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами. Між письменницями зав'язалось тісне листування та дружні стосунки і навесні 1901 р. Леся Українка гостювала у своєї подруги на Буковині.

З 1868 по 1891 рр. О. Кобилянська жила в Кімполунзі, Димці (село в Глибоцькому районі Чернівецької області, родинний маєток Веберів, нині музей-садиба письменниці) та Болехові. У 1891 р. родина переїжджає до Чернівців – міста, в якому О.Кобилянська житиме до самої смерті. Із приїздом до Чернівців – серця буковинської України – для письменниці почався новий період життя, відкрився новий світ, широкий і багатий для творчої праці. Тут Кобилянська входить у колопрогресивної інтелігенції, глибше знайомиться з українським літературним життям. Під впливом свого оточення – Наталії Кобринської, відомої у Галичині письменниці та громадської діячки, ініціаторки створення Товариства руських жінок, Софії Окуневської – першої української жінки лікаря в Австро-Угорщині та прообразу героїні твору «Доля чи воля», Августи Кохановської – художниці, яка ілюструвала новели письменниці «Некультурна», «Природа», «Битва», «Під голим небом», Миколи Івасюка – художника, автора знаменитої картини «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», Осипа Маковея – вчителя, одного з перших критиків і редакторів її творіввона почала писати рідною мовою.

Тема інтелігенції проходить через усю творчість Кобилянської – від її ранніх оповідань та повістей до роману «Апостол черні». Зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем – друга провідна лінія її творчості («Жебрачка», «Земля» та ін.). Реалістичні й романтичні тенденції творчості Кобилянської своєрідно поєдналися в одному з найкращих творів – повісті «В неділю рано зілля копала». Повість перекладена багатьма мовами, була інсценізована, з успіхом йшла на сцені.

Творчість Кобилянської 1920 – 1930-х рр., коли Буковина перебувала у складі Румунії, проходила у складних умовах. Українська мова і культура була об'єктом переслідувань, проте й у таких умовах письменниця налагоджувала контакти з українською літературною молоддю журналу «Промінь», місячником «Нові шляхи», звидавництвом «Рух» (Харків), де протягом 1927 – 1929 рр. вийшли друком її творив 9-ти томах. Чернівецькі україномовні часописи «Каменярі», «Рідний край», «Час», «Самостійна думка», «Хліборобська правда» 1920 – 1930-х рр. публікуютьна своїх шпальтах твори та статті О.Кобилянської, присвяти та програми святкування 35-річного (1922) та 40-річного (1927) ювілеїв літературної діяльності письменниці, повідомлення про її перебування на лікуванні за кордоном тощо.

З початком Великої Вітчизняної війни та подальшою окупацією території сучасної Чернівецької області румунська влада встановлює нагляд за О.Кобилянською, готуючи судову розправу над нею за її агітаційні листи в радянській пресі.

О.Ю.Кобилянська померла 21 березня 1942 р. та похована в родинному склепі на Руському кладовищі у м.Чернівці. Похоронна процесія була скромною та налічувала до 300 учасників, виголошувати промови було заборонено.



Актовий запис про шлюб батьків Ольги Юліанівни Кобилянської, виявлений в книзі реєстрації актів про шлюб громадян греко-католицького віросповідання по с.Глибока 20 липня 1856 р.

Фрагмент нарису Ольги Кобилянської "Час", опублікованого в газеті «Буковина» 18 травня 1895 р. Фото 1

Фрагмент нарису Ольги Кобилянської "Час", опублікованого в газеті «Буковина» 18 травня 1895 р. Фото 2

Фрагмент оповідання Ольги Кобилянської "Царівна", опублікованого в газеті «Буковина» 16 травня 1896 р. Фото 1

Фрагмент оповідання Ольги Кобилянської "Царівна", опублікованого в газеті «Буковина» 16 травня 1896 р. Фото 2

Фрагмент оповідання Ольги Кобилянської "Царівна", опублікованого в газеті «Буковина» 16 травня 1896 р. Фото 3

Фото діячів культури, серед них Ольга Кобилянська, які вітали І.Франка у 1898 році з 25-річчям літературної та громадсько-політичної діяльності Івана Франка 1898 р.

Прохання української письменниці, Ольги Кобилянської, Міністерству освіти та віровизнань Австрії про надання мистецької стипендії (автограф) 28 лютого 1907 р. Фото 1

Прохання української письменниці, Ольги Кобилянської, Міністерству освіти та віровизнань Австрії про надання мистецької стипендії (автограф) 28 лютого 1907 р. Фото 2

Прохання дітей Юліана Кобилянського щодо законної передачі місця для поховання членів родини Кобилянських сину - Юліану Кобилянському. Автограф О.Кобилянської 30 січня 1912 р. Фото 1

Прохання дітей Юліана Кобилянського щодо законної передачі місця для поховання членів родини Кобилянських сину - Юліану Кобилянському. Автограф О.Кобилянської 30 січня 1912 р. Фото 2

Присвята Ользі Кобилянській з приводу 35-річного ювілею літературної праці 10 лютого 1922 р.


Вірші-присвята Дмитра Макогона «Ользі Кобилянській з нагоди 35-літньої її літературної діяльності» 10 лютого 1922 р.

«Привіт Ользі Кобилянській в день ювілею її 35-літньої літературної творчості» 10 лютого 1922 р.

Біографічна стаття д-ра Остапа Грицая "Ольга Кобилянська" 10 лютого 1922 р. Фото 1

Біографічна стаття д-ра Остапа Грицая "Ольга Кобилянська" 10 лютого 1922 р. Фото 2


Оголошення програми святкування з нагоди 40-літнього ювілею літературної діяльності О.Кобилянської 27 листопада 1927 р.

Повідомлення про видання альманаха, присвяченого 40-літньому ювілею літературної діяльності О.Кобилянської 27 травня 1928 р.

Стаття "Ольга Кобилянська на чужині" (про перебування письменниці на лікуванні в Чехії) 10 червня 1928 р.

Стаття незалежного часопису «Час» "Ольга Кобилянська" 27 листопада 1932 р.


Стаття Ольги Кобилянської, опублікована в газеті «Хліборобська правда» та присвячена 10-ти річчю газети «Жіноча доля» 29 серпня 1935 р.

Стаття газети «Хліборобська правда»: «Ольга Кобилянська», з нагоди 69-річчя від народження письменниці 01 грудня 1935 р. Фото 1

Стаття газети «Хліборобська правда»: «Ольга Кобилянська», з нагоди 69-річчя від народження письменниці 01 грудня 1935 р. Фото 2

Стаття Ельпідефора Панчука «Леся Українка і Ольга Кобилянська», опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р. Фото 1

Стаття Ельпідефора Панчука «Леся Українка і Ольга Кобилянська», опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р. Фото 2

Стаття Ельпідефора Панчука «Леся Українка і Ольга Кобилянська», опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р. Фото 3

Стаття Ельпідефора Панчука «Леся Українка і Ольга Кобилянська», опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р. Фото 4

Лист Олени Пчілки до Ольги Кобилянської, опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р. Фото 1




Лист Олени Пчілки до Ольги Кобилянської, опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р. Фото 2




Стаття Заслуженого діяча мистецтв УРСР К.Дзержика, опублікована в газеті «Радянська Буковина» та присвячена 100-річчю від народження Ольги Кобилянської під заголовком «Ясна зірка Буковини» 24 листопада 1963 р.

Стаття Олекси Стратоновича Романця, опублікована в газеті «Радянська Буковина» та присвячена 100-річчю від народження Ольги Кобилянської під заголовком «Слава гірської Орлиці» 27 листопада 1963 р.

Повідомлення Міністерства зв'язку СРСР про випуск нової поштової марки, присвяченої 100-річчю від дня народження Ольги Кобилянської 27 листопада 1963 р.